Категорії
Де покататися на ковзанах

Де можна покататися на ковзанах у Києві [оновлення від 2021-2022]

Прекрасний варіант зимового проведення часу з дітьми та друзями — покататися з ними на ковзанах або на лижах. На щастя у Києві та передмісті є, де це зробити.

Звертаємо вашу увагу на те, що ми використовуємо інформацію з відкритих джерел (сайти закладів, соціальні мережі, фізичний візит на об’єкт тощо). Вказана інформація є орієнтовною, тому рекомендуємо перед візитом уточнити, чи актуальні ціни та за яким графіком вони працюють. Бо з цими карантинними заходами…

Каток у ТРЦ “Dream Town”

У ТРЦ “Dream town” (корпус “Dream Yellow”) одна з кращих і просторих ковзанок. На ковзанці “Ice Dream” все обладнано за сучасними технологіями й там одночасно може вільно кататися до 120 осіб. За огорожею по периметру розташовані столики кафе, де можна просто спостерігати за тими, хто катається. Тут є де повеселитися і дітям, і дорослим. Можна займатися з інструктором.

Площа критого катка 1193 кв.м., має дуже гарний вигляд: створена з ефектом “засніженого лісу” і північного сяйва завдяки спеціальним технологіям. Окрім ковзанки в центрі є автодром, боулінг, більярд, зоопарк екзотичних тварин, аквапарк, ролердром, дитячий ігровий майданчик.

Місцезнаходження, режим роботи, вартість, контакти

Оболонський проспект, 1Б, ТРЦ “Dream Yellow”, 3 поверх, Атріум Китай, перша частина торгового центру на 3 поверсі.

Як доїхати: 3 хвилини пішки від станції метро “Оболонь” або “Мінська”. На 485 маршрутці до “Дріма” можна доїхати з Троєщини.

Понеділок – неділя з 08:00 до 23:00 (до 10:00 вхід збоку).

Ціна за 1 годину катання: дорослий квиток в залежності від часу відвідування – 80-120 гривень будній день і 50-140 вихідний; дитячий (до 12 років включно) – 100 гривень будній і 110 вихідний. Школярам, студентам і пенсіонерам надаються знижки при наявності підтверджуючих документів.

Додаткові послуги: заняття з інструктором, прокат ковзанів, шкарпетки, заточка.

Контакти: (067) 324-58-77, (067) 541-60-09 dreamtown.ua

Відгуки переважно позитивні, оцінка 4,4 з 5.

Іноді ляться на “тупі” леза та грубість зі сторони персоналу.

Каток “ROSHEN” Winter Village

Масовий льодовий майданчик у “зимовому містечку” від ROSHEN зі святковою ялинкою посередині по праву вважається однією з найбільших сезонних ковзанок нашої країни, адже має значні розміри — 2 000 м2! Розташований просто неба, що дозволяє всім бажаючим покататися на ковзанах, зберігаючи при цьому безпечну дистанцію. Щоб уберегтися від натовпу, організатори не тільки зробили каток таким величезним, а й ввели електронну чергу (яку легко можна відстежувати). Додалася також опція “Fast track” (позачергове обслуговування).

Локація популярна, тому і черги в касу (особливо у вихідні) немаленькі.

На Деміївській площі працює зимове містечко, де розташований відкритий каток площею у 2000 квадратних метрів. У центрі стоїть святкова ялинка, а для відвідувачів створена електронна черга, щоб уникнути скупчення людей.

Де знаходиться, скільки коштує, графік роботи

Адреса: м. Київ, проспект Науки, 1.

Як доїхати: до станції метро Деміївська, пішки 400 метрів. Каток на Деміївській площі – територія Київської шоколадної фабрики “Рошен”.

Ціни: вхід на територію – безкоштовний, вхід на ковзанку в будні становить від 170-200 гривень (400 – Fast Track з 12:00 до 22:00) будні, 200-220 гривень (440 – Fast Track з 10:00 – 22:00) вихідні, 250-290 гривень (580 – Fast Track з 10:00 – 22:00). При оплаті карткою Visa – знижка 10 {d5555cee76d745c4c61954949e99610b0f317d6843d894690b4f12a3bb87dfb4}. Для пільгових категорій діє знижка при наявності посвідчення. Дітям до 4-х років у супроводі батьків вхід безплатний.

Контакти: 0800 300 970, roshen.com

Відгуки переважно позитивні, оцінка 4,4 з 5.

Великі черги, перевдягання взуття на вулиці.

Osocor Winter Village

Одна з нових київських зимових локацій — Osocor Winter Village. Влітку Osocor Residence популярна завдяки величезному басейну. Взимку ж цей басейн перетвориться у льодову арену площею 800 м2. Поруч з ним розташуються фуд-корти, гірка, карусель, сувенірна крамниця і тематичний бар «Три мітли». Також тут створено село Хогсмід за мотивами фільмів і книг про Гаррі Поттера.

Окрім катання на ковзанах є можливість подивитися льодове шоу, покататися на гірках, каруселі, відвідати святкові фуд-корти і магічні майстер-класи.

Режим роботи, ціна за послуги катання

Адреса: вул. Виноградна, 2 (9,9 км від метро “Осокорки”). Від станції метро Славутич 20 хвилин маршруткою 452 і 1,8 км (близько 20 хвилин) пішки від зупинки. Найзручніше добиратися машиною.

Ціни: вхід на локацію Osocor Winter Residence коштуватиме 350 гривень для дорослих і дітей по буднях, і 500 гривень – у вихідні, 700 – в дні шоу. Дітям з 5 до 9 років вхід 200 гривень (будні), 350 гривень (вихідні), 400 (дні шоу). До 4-х років вхід безкоштовний. Вартість квитка на ковзанку – 180 гривень (входить прокат ковзанів), або 145 гривень – зі своїми ковзанами.

Режим роботи: щодня з 11:00 до 22:00.

Контакти: (067) 924-42-75 osocor.com.ua

Відгуки переважно позитивні, оцінка 4,3 з 5.

Більшість негативних відгуків мають відношення до якості роботи обслуговуючого персоналу готелю та кафе.

Каток на ВДНГ

Критий каток на ВДНГ заливають щороку на час фестивалю “Зимова країна”. Площа покриття для катання на ковзанах – 2 500 квадратних метрів. Одночасно тут можуть кататися до 500 відвідувачів. На льодовій арені ВДНГ є секції фігурного катання та хокею. Після катання на цій ковзанці Києва відвідувачі можуть відвідати фабрику ялинкових іграшок, музей науки, резиденцію Діда Мороза (Санти) або ж попити гарячого чаю або глінтвейну на фудкорті… або ж продовжити зимові розваги, але вже на тюбінгових гірках.

Вхід на лід дітям до 3-х років заборонений. Діти з 4-х до 7-ми років можуть кататися лише у супроводі дорослих або з інструктором.

Місцезнаходження, режим роботи, вартість, контакти

Адреса: Київ, пр-т Академіка Глушкова, 9., “Зимова країна” на ВДНГ. Розташований в самому центрі Експоцентру, поруч зі SkyPark. 5 хвилин від станції метро “Іподром” у бік Теремків. Від Софіївської Борщагівки можна доїхати на маршрутках 718, 904 і 56 автобусом (з Академмістечка). З Крюківщини (Київська область) до автостанції “Південна” ходить 812 маршрутка, з Боярки – 825 маршрутка. Від автостанції до ВДНГ пішки 300 метрів.

Режим роботи щодня з 10:00 до 22:00.

Ціни: вхід на каток 220 грн. готівкою, при розрахунку карткою знижка 10 {d5555cee76d745c4c61954949e99610b0f317d6843d894690b4f12a3bb87dfb4}. Урок з інструктором 45 хвилин – 200 гривень, пінгвін для катання за 1 годину – 200 гривень. Дітям до 4 років – безплатно. У вартість вже входить оренда ковзанів. Вартість абонементів на ковзанку — від 800 грн,

Режим роботи: Пн-Пт з 11:00 до 19:00 (у другій половині дня краще уточнювати, чи не проводяться тренування в планований час візиту), Сб-Нд з 9:00 до 21:00 (каса працює з 11:00 до 20:00). Орієнтовно з 7 січня каток часто буде використовуватися для професійних тренувань і проведення спортивних змагань з хокею (краще уточнювати це перед візитом.

Додаткові послуги: прокат ковзанів (бігові, хокейні, для фігурного катання).

Контакти: zymovakraina.com.ua 0 (800) 50-20-17.

Оцінка 4,0 з 5. Багато негативних відгуків

Великі черги, перевдягання взуття на вулиці, погано чистять лід, великі ціни

Льодова арена у ТРЦ “Cosmo Multimall”

Якщо ковзанка під відкритим небом вам не до смаку, то приходьте кататися на льодову арену “FIFTY Ice Arena” (“Фіфті Айс”) у торгово-розважальному комплексі “Cosmo Multimall” в Києві (колишній ТРЦ “Космополіт” і “Більшовик”). Його площа становить 1800 кв. м. Підходить для тих, хто хоче навчитися кататися на ковзанах і для тих, хто вже впевнено себе почуває на льоду. На ковзанці встановлені колони, які обтягнуті м’яким матеріалом, щоб можна було без травм, при необхідності, зупинитися. Крім того, в “Космополіт” можна позайматися з інструктором і орендувати ковзани. Також тут є магазини, кафе, приємна музика, кіно, боулінг, автодром

Як доїхати, контакти та вартість

Адреса: вул.Вадима Гетьмана, 6, Блок А, 1 рівень, 10 хвилин пішки від станції метро “Шулявська”. Також сюди ходять прямі маршрутки з Виноградаря (455), Куренівки (518), Солом’янської площі (239).

Ціни вхідних квитків: будні 150-170 гривень, вихідні та свята – 170-190 гривень, у п’ятницю та суботу двогодинний сеанс з 21:00 до 23:00 – 220 гривень.

Контакти: (067) 296-10-10 fifty-ice.com

Відгуки переважно позитивні, оцінка 4,4 з 5.

Нарікання на персонал, що може допустити до катання не тверезу людину або нічого не здійснює з відвідувачами, що створюють небезпечні ситуації для інших відвідувачів.

Льодова арена у ТРЦ “Термінал”

Заради цієї ковзанки доведеться відправитися в Бровари, але вона того варта. Каток “Ice Arena Terminal”. Це закритий каток, площею 1800 кв. м. Льодова арена “Терміналі” вміщує одночасно до 200 осіб. Тут проводяться змагання з фігурного катання та хокею. Каток обладнаний трибунами. Можна займатися з інструктором. Приємний бонус: іменинникам вхід на каток абсолютно безплатний.

Як дістатися, вартість, графік роботи, відгуки

Адреса: м. Бровари, вул. Київська, 316, їхати трохи понад 13 км від метро Лісова по Броварській трасі. Найзручніше добиратися жителям Дніпровського району (лісовий масив, Воскресенка). Біля “Терміналу” зупиняються 783 та 404 маршрутка,  337, 708, 709, 710, 788, 906 зупиняються неподалік (уточніть у водія). З автостанції “Дарниця” курсує автобус 333

Ціни: дорослий квиток – 180 гривень, дитячий (дитина до 150 см зростом) – 150 гривень.

Режим роботи: понеділок – четвер 09:00-22:30, п’ятниця – неділя 09:00-23: 30.

Вартість: дорослий – 180 гривень, дитячий (дитина до 150 см зростом) квиток – 150 гривень.

Контакти: (044) 200-13-17, trc-terminal.com.ua/fun/lodova-arena

Відгуки переважно позитивні, оцінка 4,5 з 5.

Нарікання на персонал, на якість льоду та чистоту

«Різдво на Подолі»

«Різдво на Поділлі» — локація, розташована на Контрактовій площі у сквері Сагайдачного біля оглядового колеса. Одна з льодових доріжок пролягатиме через парк Петра Сагайдачного та буде мати загальну довжину понад 200 метрів. А в центрі розмістять зону відпочинку, кафе і музичну сцену з живим оркестром. Каток прикрасять понад 20 тисяч ліхтариків. Крім катання на ковзанах на площі можна відвідати Різдвяний ярмарок, покататися на атракціонах – шестиметрових гірках для тюбінгу з оглядовими майданчиками.

Ціни, як знайти

Адреса: метро Контрактова площа

Ціна: приблизно 100 гривень (уточнюється).

Поки досить мало інформації. Проте чому б туди не завітати? У крайньому випадку покатаєтесь на оглядовому колесі та скуштуєте щось смачненьке.

Каток на Арт-Заводі «Платформа»

Ковзанка на “Платформа” приємно дивує своїм масштабом: площа складає 1500 м2. Поряд розташовані бари, фуд-корт, святкові  фотозони. Кожні вихідні проходить льодове та повітряне DJ-шоу, де виступають акробати та жонглери.

Вартість, де знаходиться

Ціни: 120-300 грн.

Адреса: вулиця Магнітогорська, 1а (колишня Біломорська), на території “зимового містечка” в маркет-моллі “Даринок” (станція метро Лісова). Від станції метро Лісова – 7 хвилин пішки.

Режим роботи: 10:00 до 22:00.

Вартість: будні – 120 грн, вихідні та святкові дні – 150 грн.

Відгуки переважно позитивні, оцінка 4,6 з 5.

Дехто вважає, що там занадто гамірно.

“Каток” на Оболоні

Дана льодова арена має у своєму розпорядженні спеціальні тренажери для дітей і дорослих, які дають можливість кататися навіть тим, хто ще жодного разу не стояв на ковзанах. А у вечірній час на “ковзанці” проходить лазерне шоу зі світломузикою.

Де знайти та яка ціна

Адреса: м. Київ, вул. Лайоша Гавро, 4-Г

Ціни: 40, 80 грн.

Час роботи: 07.00-23.00

Контакти: (044) 221-81-93

Підтвердження щодо стабільної роботи немає.

Ковзанка “Крижинка”

Найстаріший каток столиці (йому понад 25 років) знаходиться на території парку Перемоги. Найчастіше у будні дні тут тренуються професійні фігуристи, на вихідних ковзанку відвідують всі охочі. Орендувати ковзани можна під заставу паспорта, посвідчення водія або 200 гривень. Поруч з льодовою ареною є затишне кафе, де можна випити чай або каву.

Як дістатися, вартість, графік роботи, відгуки

Адреса: вул. Генерала Жмаченка, 7.

Час роботи: з 8:00 до 20:00

Ціни: 80-100 грн за годину.

Контакти: (044) 543-98-49. Обов’язково перед візитом уточніть чи можливо буде покататися у час, що вас цікавить.

Оцінка 3,6 з 5. Багато негативних відгуків

Морально і фізично застарів, нарікання на роботу місцевого персоналу

Містечко зимових розваг

У цьому році на території Палацу “Україна” знову відкрилася льодова арена “Містечко зимових розваг”. Тут на вас чекають просторий каток, тюбінг-гірка (пускають з 6 років), фуд-зона, ялинка, Різдвяний ярмарок, Резиденція Святого Миколая.

Де знайти

Як доїхати: м. Київ, Велика Васильківська, 103, станція метро “Палац Україна”.

Режим роботи: щодня з 10:45 до 22:00.

Ціни: 1 година катання, будні – 170 гривень до 16:00 і після 21:00, або 295 гривень 16:30 до 20: 30, вихідні та свята – 295 гривень.

Спуск на гірці – 75 гривень 3 рази або 100 гривень 5 разів. При оплаті карткою MasterCard діє знижка 10 {d5555cee76d745c4c61954949e99610b0f317d6843d894690b4f12a3bb87dfb4}.

Відгуки переважно позитивні, оцінка 4,3 з 5.

Відкритий каток біля Офісу Президента

Як і торік, біля офісу Президента України, можна буде безплатно покататися на ковзанці. Орієнтовно каток пропрацює всю зиму. Черга буде електронною,  а покататися на льоду можна буде не тільки зі своїми ковзанами, а й взяти їх напрокат.

м. Київ, вул. Банкова, 11. Від станції метро Хрещатик, пішки 400 метрів по вулиці Городецькій через площу Івана Франка. Також від станції метро Арсенальна пішки 1,8 км уздовж Маріїнського парку по вулиці Інститутській.

Режим роботи: щодня 10:00 до 22:00.

Ціна: вхід безкоштовний.

Ковзанка на Софійській площі

Покататися також можна буде і на Софійській площі. Каток у вигляді тунелю розмістили навколо монумента Богдану Хмельницькому, а поряд чекатиме арт-зона та фуд-корт.

Адреса: Софійська площа.

Ціна: вхід безплатний.

Ковзанка “Вигон”

Вважається найкращою безплатною ковзанкою Бориспільського району.

Як дістатися: перехрестя вул.Широка та вул.Тургенєва, Бориспіль.

Ice Hockey Hub

м. Київ, вулиця Кирилівська, 62В

Вартість: перше тренування 250 грн, абонемент на 5 занять 2800 грн., абонемент на 10 занять 4500 грн. абонемент на 15 занять 5750 грн. Одне заняття 75 хвилин.

Контакти: (093) 228-79-97, (068) 625-47-06, (095) 833-12-02

Більше не працюють

  • У ТРЦ “Блокбастер” на проспекті Степана Бандери, 34В, критий каток зачинили.
  • У ТРЦ “Караван” на вулиці Луговій, 12, локація функціонує як ролердром.
  • У ТРЦ “Respublika” за адресою Кільцева дорога, 1, раніше запланованої ковзанки не буде.

Карта київських ковзанок

Відповіді на поширені запитання

[expert_review_faq params=”JTdCJTIycWElMjIlM0ElNUIlN0IlMjJxJTIyJTNBJTIyJUQwJUExJUQwJUJBJUQxJTk2JUQwJUJCJUQxJThDJUQwJUJBJUQwJUI4JTIwJUQwJUJBJUQwJUJFJUQxJTg4JUQxJTgyJUQxJTgzJUQxJTk0JTIwJUQwJUJGJUQwJUJFJUQwJUJBJUQwJUIwJUQxJTgyJUQwJUIwJUQxJTgyJUQwJUI4JUQxJTgxJUQxJThGJTIwJUQwJUJEJUQwJUIwJTIwJUQwJUJBJUQwJUJFJUQwJUIyJUQwJUI3JUQwJUIwJUQwJUJEJUQxJTg2JUQxJTk2JTIwJUQxJTgzJTIwJUQwJUJDLiUyMCVEMCU5QSVEMCVCOCVEMSU5NyVEMCVCMiUzRiUyMiUyQyUyMmElMjIlM0ElMjIlRDAlOTIlMjAlRDElODElRDAlQjUlRDElODAlRDAlQjUlRDAlQjQlRDAlQkQlRDElOEMlRDAlQkUlRDAlQkMlRDElODMlMjAlRDAlQjIlRDAlQjAlRDElODAlRDElODIlRDElOTYlRDElODElRDElODIlRDElOEMlMjAlRDAlQkUlRDAlQjQlRDAlQkQlRDElOTYlRDElOTQlRDElOTclMjAlRDAlQjMlRDAlQkUlRDAlQjQlRDAlQjglRDAlQkQlRDAlQjglMjAlRDElODElRDElODIlRDAlQjAlRDElODAlRDElODIlRDElODMlRDElOTQlMjAlRDAlQjIlRDElOTYlRDAlQjQlMjAxMDAlMjAlRDAlQjMlRDElODAlRDAlQjglRDAlQjIlRDAlQjUlRDAlQkQlRDElOEMuJTIwJUQwJUEzJTIwJUQwJUIyJUQwJUI4JUQxJTg1JUQxJTk2JUQwJUI0JUQwJUJEJUQxJTk2JTIwJUQxJTgyJUQwJUIwJTIwJUQxJTgxJUQwJUIyJUQxJThGJUQxJTgyJUQwJUJBJUQwJUJFJUQwJUIyJUQxJTk2JTIwJUQwJUIyJUQxJTk2JUQwJUI0JTIwMTUwJTIwJUQwJUIzJUQxJTgwJUQwJUI4JUQwJUIyJUQwJUI1JUQwJUJEJUQxJThDJTIwJUQwJUI3JUQwJUIwJTIwJUQwJUIzJUQwJUJFJUQwJUI0JUQwJUI4JUQwJUJEJUQxJTgzJTIyJTdEJTJDJTdCJTIycSUyMiUzQSUyMiVEMCU5NCVEMCVCNSUyMCVEMSU4MSVEMSU4NSVEMCVCRSVEMCVCNCVEMCVCOCVEMSU4MiVEMCVCOCUyMCVEMCVCRCVEMCVCMCUyMCVEMCVCQSVEMCVCMCVEMSU4MiVEMCVCRSVEMCVCQSUzRiUyMiUyQyUyMmElMjIlM0ElMjIlRDAlQTMlMjAlRDAlOUElRDAlQjglRDElOTQlRDAlQjIlRDElOTYlMjAlRDElOTYlRDElODElRDAlQkQlRDElODMlRDElOTQlMjAlRDAlQjElRDAlQjUlRDAlQjclRDAlQkIlRDElOTYlRDElODclMjAlRDAlQkMlRDElOTYlRDElODElRDElODYlRDElOEMlMkMlMjAlRDAlQjQlRDAlQjUlMjAlRDAlQkMlRDAlQkUlRDAlQjYlRDAlQkQlRDAlQjAlMjAlRDAlQjIlRDElODElRDElODIlRDAlQjAlRDElODIlRDAlQjglMjAlRDAlQkQlRDAlQjAlMjAlRDAlQkIlRDElOTYlRDAlQjQuJTIwJUQwJTlDJUQwJUI4JTIwJUQxJTgwJUQwJUI1JUQwJUJBJUQwJUJFJUQwJUJDJUQwJUI1JUQwJUJEJUQwJUI0JUQxJTgzJUQwJUIyJUQwJUIwJUQwJUJCJUQwJUI4JTIwJUQwJUIxJUQwJUI4JTIwJUQwJUIyJUQwJUIwJUQwJUJDJTIwJUQwJUI3JUQxJTgwJUQwJUJFJUQwJUIxJUQwJUI4JUQxJTgyJUQwJUI4JTIwJUQwJUIyJUQwJUI4JUQwJUIxJUQxJTk2JUQxJTgwJTIwJUQwJUJEJUQwJUIwJTIwJUQwJUJGJUQxJTk2JUQwJUI0JUQxJTgxJUQxJTgyJUQwJUIwJUQwJUIyJUQxJTk2JTIwJUQwJUIyJUQxJTk2JUQwJUI0JUQwJUJGJUQwJUJFJUQwJUIyJUQxJTk2JUQwJUI0JUQwJUI1JUQwJUI5JTIwJUQwJUJEJUQwJUIwJTIwJUQwJUJEJUQwJUIwJUQxJTgxJUQxJTgyJUQxJTgzJUQwJUJGJUQwJUJEJUQxJTk2JTIwJUQwJUI3JUQwJUIwJUQwJUJGJUQwJUI4JUQxJTgyJUQwJUIwJUQwJUJEJUQwJUJEJUQxJThGJTNBJTVDbiUyMDEpJTIwJUQwJUEzJTIwJUQxJThGJUQwJUJBJUQwJUJFJUQwJUJDJUQxJTgzJTIwJUQxJTgwJUQwJUIwJUQwJUI5JUQwJUJFJUQwJUJEJUQxJTk2JTIwJUQwJUJDJUQxJTk2JUQxJTgxJUQxJTgyJUQwJUIwJTIwJUQwJUIyJUQwJUI4JTIwJUQxJTg1JUQwJUJFJUQxJTgyJUQxJTk2JUQwJUJCJUQwJUI4JTIwJUQwJUIxJUQwJUI4JTIwJUQwJUJGJUQxJTk2JUQxJTgyJUQwJUI4JTIwJUQwJUJBJUQwJUIwJUQxJTgyJUQwJUIwJUQxJTgyJUQwJUI4JUQxJTgxJUQxJThGJTNGJTIwMiklMjAlRDAlOUElRDAlQkUlRDAlQjIlRDAlQjclRDAlQjAlRDAlQkQlRDAlQkElRDAlQjAlMjAlRDAlQkMlRDAlQjAlRDElOTQlMjAlRDAlQjElRDElODMlRDElODIlRDAlQjglMjAlRDAlQkElRDElODAlRDAlQjglRDElODIlRDAlQjAlMjAlRDElODclRDAlQjglMjAlRDAlQkYlRDElOTYlRDAlQjQlRDElOTYlRDAlQjklRDElODIlRDAlQjUlMjAlRDAlQjklMjAlRDAlQkYlRDElODAlRDAlQkUlRDElODElRDElODIlRDAlQkUlMjAlRDAlQkQlRDAlQjUlRDAlQjElRDAlQjAlM0YlMjAzKSUyMCVEMCU5MiVEMCVCOCUyMCVEMCVCMiVEMCVCNiVEMCVCNSUyMCVEMCVCMiVEMCVCQyVEMSU5NiVEMSU5NCVEMSU4MiVEMCVCNSUyMCVEMCVCQSVEMCVCMCVEMSU4MiVEMCVCMCVEMSU4MiVEMCVCOCVEMSU4MSVEMSU4RiUyMCVEMCVCMCVEMCVCMSVEMCVCRSUyMCVEMCVCNiUyMCVEMCVCMiVEMCVCMCVEMCVCQyUyMCVEMCVCRCVEMCVCNSVEMCVCRSVEMCVCMSVEMSU4NSVEMSU5NiVEMCVCNCVEMCVCRCVEMSU5NiUyMCVEMCVCNyVEMSU4MCVEMSU4MyVEMSU4NyVEMCVCRCVEMSU5NiUyMCVEMCVCMSVEMCVCRSVEMSU4MCVEMSU4MiVEMCVCOCUyMCUyRiUyMCVEMCVCNCVEMCVCRSVEMCVCRiVEMCVCRSVEMCVCQyVEMCVCRSVEMCVCMyVEMCVCMCUyMCVEMSU4MiVEMSU4MCVEMCVCNSVEMCVCRCVEMCVCNSVEMSU4MCVEMCVCMCUyMCVEMSU4MiVEMCVCRSVEMSU4OSVEMCVCRSUzRiUyMiU3RCU1RCUyQyUyMnNob3dfdGl0bGUlMjIlM0EwJTJDJTIyZXhwYW5kZWQlMjIlM0EwJTJDJTIydGl0bGUlMjIlM0ElMjJGcmVxdWVudGx5JTIwQXNrZWQlMjBRdWVzdGlvbnMlMjIlMkMlMjJzdHlsZSUyMiUzQSUyMnNpbXBsZS0xJTIyJTJDJTIyY29sb3IlMjIlM0ElMjJibHVlLTIlMjIlN0Q=”]

Знайшли помилку? Будемо вдячні за будь-які зауваження щодо змін у роботі катків: години роботи, вартість послуг, контактні дані тощо.

Категорії
❄ Зимові види спорту

Як обрати гірськолижний рюкзак?

Що відрізняє “гірськолижні” рюкзаки від всіх інших? Мабуть, їх ключова особливість – застосування тієї чи іншої системи для перенесення гірських лиж або сноуборду. Другий дуже важливий елемент – наявність в рюкзаку відділення для лавинно-рятувального обладнання – лопати та щупа. Ще одна відмінна риса – містка кишеня з м’якою обробкою для гірськолижної маски. І звичайно ж, хороший рюкзак для гірськолижника або сноубордиста не повинен заважати при катанні.

Якщо ви фрірайдер або шанувальник скітура, то не варто обмежувати свій вибір тільки рюкзаками, які позиціонуються виробником як Гірськолижні. Сьогодні ви можете знайти досить багато цікавих «катальних» рюкзаків серед альпіністських або мультиспортивних моделей, в які додані лаконічні кріплення для перенесення лиж.

На ринку представлено безліч гірськолижних рюкзаків, і райдеру легко заплутатися серед такого широкого асортименту. Щоб зробити вірний вибір, необхідно чітко визначитися: для чого вам взагалі потрібно рюкзак на горі?

Рюкзак для катання по підготовлених схилах

Якщо ви любитель кататися в межах трас, то, швидше за все, у вас немає потреби возити з собою великий обсяг екіпіровки. Рюкзак необхідний тільки для дрібниць, які незручно носити в кишенях — наприклад, фотоапарата, термоса і перекусу. Багато райдерів обходяться міськими або туристичними моделями рюкзаків об’ємом до 20 літрів і не бачать причин їх міняти.

Водночас спеціалізовані версії рюкзаків набагато зручніші у використанні. Система перенесення гірських лиж і / або сноуборду допомагають під час піших переміщень в межах курорту, а щільна та ергономічна посадка не заважає під час динамічних спусків.

Катальні рюкзаки невеликого обсягу часто використовуються райдерами в повсякденному житті – в місті та подорожах. Розуміючи це, деякі виробники роблять свої моделі більш універсальними. Так, в деяких моделях поряд зі стропами для перенесення сноуборду можна зустріти відділення для ноутбука, хоча для його перенесення також прекрасно підходять кишені для гідраторів. Універсальності рюкзаку додасть можливість зняти поясний ремінь, в місті він не потрібен.

Кріплення для спортивного снаряда в рюкзаках для трасового катання, як правило, відрізняються лаконічністю – тонкі стропи і всього один варіант для перенесення. “Скітурити” довго вони не призначені.

Відділення для лавинного спорядження у “трасових” рюкзаків може бути відсутнє зовсім або використовуватися в ролі органайзера для дрібниць. У відділення для щупа або держака лопати в деяких моделях зручно встає невеликий термос.

Рюкзак для катання поза трас і скітура

Для любителів позатрасового катання рюкзак стає нагальною необхідністю. Тому переважна більшість представлених на ринку моделей так чи інакше орієнтовані на потреби фрірайдерів і шанувальників скітура. Асортимент цих рюкзаків найбільш широкий і причина цього криється в різноманітті форм позатрасового катання.

Райдерам, які використовують для підйому в гору сноукети, вертольоти або снігоходи, не потрібно великий обсяг спорядження, і часто вони застосовують ті ж рюкзаки невеликого обсягу, що і на трасах. За одним важливим винятком. Для фрірайдерів лавини – це пряма і явна загроза, тому конструкція відділення для лавинного спорядження починає грати особливо важливу роль. У нього повинні міститися використовувані райдером лопата і щуп адекватного для рятувальників розміру, а в самому рюкзаку має бути місце для аптечки. При цьому підвищуються вимоги до ергономіки відділення для лавинного спорядження. Доступ в нього повинен бути отриманий максимально швидко, попри надіті рукавиці або рукавички, бо рятувальне обладнання задіюється в нештатних ситуаціях, де рахунок часу йде на секунди.

Тому перед покупкою варто переконатися, наскільки відділення для лавинної екіпіровки зручне в роботі і чи достатній його обсяг для використовуваних вами лопати і щупа.

Фрірайдне катання цілком можливо в межах або в безпосередній близькості від гірськолижного курорту, адже багато ласих ділянок поза трас знаходяться в кроковій доступності від станцій підйомників. Потрібно тільки дійти до них… у цій ситуації вага і обсяг необхідного райдеру спорядження зростає і, як наслідок, підвищуються вимоги до самого рюкзака. Природно, якщо піші маршрути в пошуках нерозкатаних снігових галявин не відрізняються тривалістю і трапляються в житті райдера епізодично, то цілком можна обійтися рюкзаком невеликого обсягу на зразок тих, про які говорилося вище. Якщо ж фрітуринг в пошуках снігу є для вас нормою, є привід задуматися про більш спеціалізовані моделі рюкзака.

Від нього вимагається забезпечити комфортне транспортування всієї використовуваної екіпіровки, вага якої може виявитися досить пристойним. Адже фрірайдеру необхідна можливість закріпити на рюкзаку лижі, сноуборд або допоміжне спорядження, взяти з собою більший запас їжі і пиття, додати до лавинного спорядження й аптечки теплу куртку, а також запасні рукавички і маску. Тому хороший Гірськолижний рюкзак для фрірайдера повинен володіти наступними якостями:

  1. Обсяг 20-30 літрів. Зазвичай, його досить для всієї екіпіровки.
  2. Досить жорстка спинка з щільною посадкою і широкими м’якими лямками і поясом. Така підвісна система допоможе розвантажити плечі та перенести навантаження на стегна, що зробить перенесення вантажу на порядок зручнішим і заощадить ваші сили на підйомах і переходах. Питання вентиляції та ергономіки для спинки «катального» рюкзака не стоїть так гостро, як в туристичних моделях, так як він використовується в порівняно холодну погоду і надівається поверх куртки або декількох шарів одягу.
  3. Зручна система перенесення сноуборду та / або гірських лиж. Зверніть увагу, чи влізуть в петлі ваші улюблені широкі лижі і чи вистачить довжини строп, щоб закріпити ваш сноуборд. Оцініть, наскільки зручно фіксувати свій спортивний снаряд на рюкзаку і знімати його при необхідності. Важлива надійність деталей системи перенесення – при частій і тривалій експлуатації гострі канти лиж або сноуборду можуть серйозно пошкодити стропи або петлі. А відбувається це, як правило, в найвідповідальніший момент, коли ви перебуваєте вже на великій відстані від благ цивілізації.
  4. Наявність додаткових кріплень під різне спорядження райдера. В першу чергу вони необхідні для трекінгових палиць і шолома, оскільки всі ці кріплення є великою підмогою в перенесенні екіпіровки.

Багато скітурних маршрутів проходять у високогір’ї й припускають проходження технічно складних ділянок перед майбутнім спуском. У цьому випадку райдери часто перетинають льодовики і підіймаються по стрімким схилам, що вимагає використання спеціального альпіністського спорядження для страховки. І дуже бажано, щоб рюкзак був оснащений необхідними кріпленнями для його ергономічної розвішування. Доречні будуть петлі “Дейзі-чейн”, на які можна повісити карабіни або кішки в чохлі, стропи для розвішування відтяжок і петель, кріплення для льодоруба або льодових інструментів, а також стропи для фіксації бухти мотузки.

Зверніть увагу, чи сумісні петлі для фіксації лиж з тими моделями, що плануєте використовувати. Найчастіше, в таких рюкзаках передбачається носіння лиж порівняно невеликої ширини, і «товсті» фрірайд-снаряди навряд чи влізуть у відповідні кріплення.

Багато класичних скітур-маршрутів відрізняються високим ступенем автономності і тривалістю, що зумовлює ще більший обсяг і вагу екіпіровки. Часом райдерам необхідно встановити табір, після чого ходити з нього радіальними маршрутами з подальшими спусками. Для них необхідні рюкзаки більшого обсягу – 35-45 літрів. Як правило, дизайнери розробляють їх на базі штурмових альпіністських рюкзаків, додаючи в них кріплення для гірських лиж. Такі моделі відрізняються завидною універсальністю – використовуються в альпінізмі, скітурі і навіть в нетривалих піших походах. При виборі конкретного рюкзака такого обсягу зверніть увагу на те, наскільки добре він стягується бічними компресійними стропами, адже після установки табору або закидання спорядження надлишковий порожній обсяг необхідно буде стиснути, щоб спорядження всередині було щільно упаковано і не заважало під час катання. Прикладами таких рюкзаків можуть служити майже всі гірськолижні моделі великого обсягу – Deuter Rise і Rise Tour, Arcteryx Khamski, Arva Freerando 38 або Osprey Kode 42.

Врахуйте, що далеко не завжди в моделях для тривалих скітурних маршрутів є кріплення для сноубордів і досить великі петлі для фіксації дуже широких гірських лиж. Все-таки передбачається, що райдер використовує порівняно «тонкі» і легкі скітурні лижі. Тому перед покупкою потрібно упевнитися, що ваші широкі лижі або половинки сплітборда помістяться у відповідні петлі-кріплення.

Лавинні рюкзаки

Осібно в асортименті гірськолижних рюкзаків стоять моделі, обладнані системою активного порятунку з лавин – надувними балонами, які не дають затягнути райдера вглиб снігової маси, залишаючи його якомога ближче до поверхні і скорочуючи час на його пошук.

Лавинні рюкзаки вже зарекомендували себе як ефективний рятувальний засіб, і їх придбання можна рекомендувати всім фрірайдерам, які стикаються з серйозним ризиком потрапити в лавину. На жаль, але всі подібні системи відрізняються високою ціною, що стримує їх масове поширення. Крім самих наповнюваних ємностей і передбаченого для них відділення, лавинні рюкзаки також оснащені особливою петлею, яка охоплює стегно райдера і не дозволяє сніговій масі стягнути рюкзак через голову.
Популяризація позатрасового катання призвела до того, що лавинних рюкзаків на сучасному ринку представлено безліч, і кількість систем зростає з кожним роком.

Особливості різних систем перенесення гірських лиж і сноубордів на рюкзаку

Сноуборди можуть фіксуватися на рюкзаку в горизонтальному або вертикальному положенні. Вертикально сноуборд кріпиться за допомогою двох строп, розташованих на фронтальній панелі рюкзака. Такий спосіб найбільш зручний і практичний, а тому використовується практично повсюдно. Певним мінусом вертикального перенесення є віддаленість дошки від центру ваги райдера, що трохи збільшує навантаження на плечі. Однак, найбільш помітним недоліком такої системи є неможливість стеження в дуже глибокому снігу, що, втім, трапляється нечасто. На спуску стропи кріплення можуть використовуватися для фіксації пари снігоступів.

Горизонтальне кріплення представляє з себе невеликий відкидний клапан-кишеню на спинці рюкзака. Воно дозволяє не тільки стежити в глибокому снігу, але і їхати на снігоході з прикріпленим до рюкзака сноубордом. На жаль, але йти з горизонтально розташованої дошкою далеко не завжди зручно — райдеру складно розвертатися на стежці, коли навколо стирчать гілки, камені і кущі, а також сноуборд може помітно «парусити» на вітрі, віднімаючи сили. Горизонтально кріплення дошки найчастіше не є єдиним і доповнює стропи для вертикального перенесення.

Як і сноуборди, гірські лижі можуть бути також закріплені на рюкзаку у двох положеннях:

  1. “Будиночком «(в англомовному середовищі “a-frame”) — найбільш популярний спосіб фіксації. Він дозволяє залишити передню панель рюкзака відкритою, при цьому лижі щільно притиснуті й розташовані близько до корпусу райдера, розподіляючи навантаження більш рівномірно. Лижі вставляються в петлі бічних кріплень по черзі, а їх носки додатково стягуються манжетою або стропою.
  2. По діагоналі. Основна перевага – швидкість. Лижі дуже легко фіксуються і знімаються. З цієї причини діагональне кріплення активно використовується в рюкзаках, призначених для змагального скі-альпінізму. На жаль, але у діагонального кріплення є пара істотних недоліків. Фронтальна панель рюкзака повністю перекривається, і на ній стає складно закріпити допоміжне спорядження, а також швидко отримати доступ у внутрішні відділення. Самі лижі виявляються віддалені від центру ваги райдера, підвищуючи навантаження на його плечі, і можуть відчутно розгойдуватися при ходьбі.

Найчастіше в рюкзаках представлені обидві системи перенесення гірських лиж. В такому випадку, одну з них можна використовувати не за прямим призначенням. Наприклад, діагональне кріплення може вмістити в себе масивний штатив для фото – або відеоапаратури.

Корисні опції гірськолижного рюкзака

  • Кріплення для шолома. Корисна опція, коли належить долати деяку відстань пішки, наприклад, дійти до курорту. Це ж кріплення стане в нагоді якщо ви берете шолом в ручну поклажу в літак. Як правило, системи перенесення шолома на рюкзаку представлені знімними еластичними сітками, які щільно притискають шолом, не дозволяючи йому розгойдуватися, стукати по спорядженню і забиватися снігом.
  • Вбудований захист спини. Для додання жорсткості в більшості гірськолижних рюкзаків використовуються піноматеріали різної щільності, які мають обмежені ударопоглинаючі властивості. На жаль, але це не скасовує застосування спеціалізованого захисту спини, якщо райдер хоче додатково убезпечити її від травм при катанні поза трасами. У деяких випадках виробники об’єднують рюкзак з сертифікованим захистом спини. Яскравий приклад – рюкзаки Evoc. У них вбудований гнучкий ударопоглинаючий протектор Lite Shield, який сертифікований за стандартом CE 1621-level 2. Вбудований захист спини, сертифікована за стандартом EN 12568, також застосовується в деяких рюкзаках Pieps.
  • Доступ в рюкзак зі спини. Як уже згадувалося, передня панель рюкзака може бути зайнята навішаним спорядженням, яке не дає швидко розкрити рюкзак і дістати потрібну річ. Тому в багатьох гірськолижних рюкзаках передбачена можливість отримати доступ у внутрішнє відділення через спинку. Вона широко розкривається, дозволяючи райдеру побачити весь вміст і швидко, а головне — акуратно, дістати щось необхідне. Трохи менш ергономічною альтернативою такому способу може служити доступ через довгу блискавку збоку рюкзака.
  • Кишені на поясі рюкзака. Часто знімати рюкзак на маршруті незручно, тому потрібні дрібниці доцільно розподілити по кишенях одягу. І додаткові кишені на поясі рюкзака теж будуть не зайвими. Туди можна вкласти швидкий перекус (горіхи, енергетичний гель або батончик), маленький фотоапарат, action-камеру, налобний ліхтарик або карту. У деяких випадках на поясі також розміщують петлі для розвішування альпіністського спорядження — карабінів, відтяжок або кордалет. Сноубордистам актуально буде тримати в кишенях поясного ременя викрутку.
  • Кишеня для гідратора. В українській туристичній практиці питні системи поширені дуже слабо, попри їх об’єктивну зручність у справі своєчасної гідратації. У більшості моделей гірськолижних / сноубордичних рюкзаків кишеня для гідратора передбачена за замовчуванням. В ході весняних теплих поневіряних маршрутів питна система може стати дуже корисним елементом для заповнення втрат рідини в організмі, дозволяючи пити воду без зупинок і не знімаючи рюкзак. Якщо ж ви не плануєте використовувати кишеню для гідратора за призначенням, з нього вийде відмінне відділення для ноутбука або планшета в рамках «міського» режиму використання вашого рюкзака. Для тих, хто не користується питними системами, великою підмогою можуть стати еластичні бічні кишеньки, в які добре поміщаються питні пляшечки невеликого обсягу (до 1 літра).
  • Модульна конструкція. Конструкцію багатьох сучасних гірськолижних рюкзаків можна трансформувати. Непотрібні кріплення і елементи можна просто зняти в залежності від побажань райдера. Наприклад, гірськолижник може прибрати деталі, якими не користується, на зразок строп для фіксації сноуборду. Або відстебнути всі петлі, сітку для перенесення шолома і навіть пояс і отримати тим самим зручний рюкзак для прогулянок по містуi.

Загальні рекомендації щодо вибору гірськолижного рюкзака

Обов’язково приміряйте рюкзак, якщо є така можливість. Навантажте його, пристебніть гірські лижі або сноуборд, оцініть, наскільки він зручний і підходить особисто вам. Порівняйте, як різні моделі перерозподіляють навантаження з плечей на пояс, чи не викликають лямки і пояс дискомфорту. Відповідність рюкзака передбачуваним умовам експлуатації, а також його зручність, є визначальними факторами при виборі та покупці.

Не варто брати рюкзак з запасом за обсягом. На напівпорожньому рюкзаку відчутно складніше носити лижі і сноуборд, ніж на щільно набитому. До того ж екіпірування всередині майже незаповненого рюкзака буде переміщатися слідом за рухами і стрибками райдера і про стабільне завантаження і баланс можна забути.

Дівчатам настійно рекомендуємо приміряти жіночі моделі рюкзаків, особливо якщо передбачаються досить тривалі скітур-маршрути. Лямки і пояс таких моделей відформовані з урахуванням жіночої анатомії, а спинка рюкзака укорочена і краще відповідає середньому жіночому зросту.

Перевірте, чи зручно користуватися блискавкою і фурнітурою в надітих рукавичках або рукавицях. Не біда, якщо шнури-пуллери на бігунках блискавок не ергономічні — їх завжди можна замінити або доопрацювати. Наприклад, нав’язати на них великий вузол або прикріпити брелок.

Якщо ви хочете активно кататися поза трасами, зверніть увагу, чи не бовтаються на рюкзаку після всіх необхідних приготувань довгі стропи й петлі. Перевірте, чи можна заховати невикористовувані елементи кріплень на зразок верхньої стропи для діагонального лижного кріплення. Адже, чим менше “мотні” бовтається на рюкзаку в процесі катання, тим менше у вас ризиків за що-небудь зачепитися.

Безумовно, вага рюкзака для гірських лиж і сноуборду грає важливе значення при оцінці якостей конкретної моделі, але вона точно не повинен ставати визначальним фактором при виборі. Зниження виробником ваги рюкзака майже завжди означає, що деякі деталі його конструкції були принесені в жертву — може бути підібрана більш легка і, відповідно, менш міцна тканина; спинка може виявитися занадто гнучкою і не забезпечить належний комфорт при перенесенні великого обсягу спорядження; багато елементів, що підвищують загальну ергономіку — стропи, кріплення, кишені, — можуть бути просто прибрані. Враховуйте ці фактори при виборі «катального» рюкзака, щоб надалі не розчаруватися у своїй покупці.

Категорії
❄ Зимові види спорту

При якій температурі повітря можна безпечно кататися на лижах і ковзанах

Погода – це саме те, на що звертає увагу любитель і професіонал в лижному спорті. Загальне положення говорить: як дорослі, так і школярі можуть вставати на лижню при температурі до -15 -18 градусів Цельсія. Ці цифри дані з урахуванням сонячної безвітряної погоди. Діти 6-9 років можуть кататися при показниках до -14 градусів.

Якщо сонечко світить, але і вітер понад 2-3 метри на секунду дозволені цифри температури повітря підвищуються до -10 градусів.

При підвищеній вологості цифри можуть бути зовсім іншими і це важливо враховувати: до -10 для дорослих і до -5 градусів для дітей. Вологість значно додає відчуття холоду і це небезпечно для здоров’я в будь-якому віці.

Поцікавтеся у класного керівника, при якій температурі займаються на лижах діти з класу на уроках фізкультури: важливо, щоб норми температурного режиму були дотримані і дитина не отримала переохолодження.

Важливо: при переохолодженні окремих ділянок шкіри обов’язково зверніться в медпункт в шкільному закладі або до дільничного терапевта. Не можна займатися самолікуванням.

У чому кататися на лижах

Перед виходом на вулицю в мінусову погоду обов’язково перевірте екіпіровку в наступному порядку:

  • Термобілизна.
  • Тонка, але натуральна сорочка поверх неї.
  • Светр з вовни і вовняні штани.
  • Куртка, яка захищає від вітру.

При дотриманні цього варіанту, ви зможете активно потіти, зберігати тепло і бути захищеним від вітру. Всі ці моменти – складова для щасливого активного відпочинку.

Не забудьте і про голову: шапка також повинна поєднувати в собі всі 3 властивості, але найважливіше з них — це захист від вітру.

Якщо людина потіє

Потіючий лижник – небезпечна картина для його ж здоров’я. Єдине природне місце для потіння – межа волосяної частини голови і область носогубного трикутника.

Якщо ваш піт активно виділяється в інших місцях, а під час активних фізичних дій ви це явно відчуваєте, час звернутися до менеджера зі спортивного магазину. Нехай він проаналізує те, в чому ви зазвичай катаєтеся і розповість основні помилки у виборі одягу.

Так, наприклад, флюсова кофта без додаткової потовиділяючої над нею – небезпечна річ. Вона зберігає тепло, але збирає в собі піт. А якщо зверху надіта звичайна вітрозахисна вітровка, то поту просто нікуди буде дітися. Ця ситуація може стати причиною застуди, запалення легенів і бронхів.

Деякі люди генетично схильні до активного виділення поту: при грамотно підібраній екіпіровці це не стане проблемою.

Що робити, якщо мерзнуть руки

Щоб однозначно відповісти на це питання, необхідно відвідати фахівця — невролога. Якщо руки продовжують мерзнути навіть в спеціальних рукавичках, то проблема може бути пов’язана з кровообігом.

Також стежте, щоб куртка не прилягала занадто близько до області пахв: там розташовані не тільки лімфатичні вузли, але і судини з численними капілярами. Можливо причина холодних рук в тому, що кровообіг перетискається саме в цьому місці. Плюс зверніть увагу на лікті: не підвертайте куртку в цих місцях також для хорошого кровообігу.

Порада: виконуйте 2-3 хвилинну зарядку на верхню частину тіла перед одяганням в екіпіровку для катання. Якщо це допоможе — значить, причина у вашому організмі. Часто це може бути через сидячий спосіб життя.

Чи можна кататися на лижах при плюсовій температурі

Однозначна відповідь – так, можна. Що конкретно краще надіти в цей час читайте далі.

Це часте питання, коли навесні починається відлига, але покататися дуже хочеться. Насправді не тільки можна, але і потрібно приділяти час катанню на лижах при плюсовій температурі. Головне – екіпірування. Ні в якому разі не забувайте про шапку на голову з захистом від вітру. Далі за важливістю йде не щільна термобілизна з вентиляційною функцією.

При позитивній температурі на вулиці тіло буде більш активно виділяти піт, а отже, йому потрібно дати вихід. Спеціальна білизна ідеально підійде для цих цілей.

А ось на верх краще одягнути вітрівку: у звичайній куртці вам буде жарко, а вітрівка відмінно захистити від вітру і дасть свободу рухам.

Що робити, якщо на лижі налипає сніг

Явище часте і має рішення: для того, щоб сніг налипав менше, потрібно обробити самі лижі спеціальним засобом. Робиться це не стільки для комфортної їзди, скільки для її можливості.

Найдемократичніший і найефективніший спосіб – нанести воскове покриття, приділивши увагу всім дрібним щілинам в дереві. Перед цим лижу потрібно оглянути на предмет бруду, пилу, особливо якщо ця поїздка буде перша в цьому році. Приділіть 15 хвилин натиранню воском і лижі прослужать вам довше.

Існують і засоби зі спортивних магазинів для обробки зворотного боку лиж. Ціна їх варіюється від демократичної до непристойно високої. При покупці зверніть увагу на склад: він повинен містити мінімум хімічних речовин, бо вони можуть негативно позначитися на продовженні життя вашої пари лиж.

Порада: вибирайте суху погоду для розваг на снігу. Це позначиться не тільки на ковзанні і швидкості при катанні, але і на здоров’ї і можливості покататися довше. У вологу погоду важче виконувати фізичну активність на снігу.

Важливо не тільки знати, при якій погоді дозволено кататися на лижах, але і як правильно одягнутися для цього виду спорту. Ці знання допоможуть вам отримати задоволення, поправити здоров’я і включити спорт в повсякденне життя.

Категорії
❄ Зимові види спорту

Як вибрати гірськолижні шкарпетки для катання на лижах і не тільки

Запорука комфортного катання на гірських лижах протягом усього дня — правильно підібрані черевики. Це прекрасно розуміють майже всі райдери, а тому ставляться до вибору черевиків з великим трепетом. Але в справі комфортного катання важливим елементом також є шкарпетки, але ось їх роль багато гірськолижників недооцінюють. А даремно! Шкарпетки виконують цілий ряд важливих функцій:

  • Вбирають і відводять вологу від стоп. Сухі ноги – теплі ноги.
  • Знижують ризик утворення мозолів. Набити мозолі в гірськолижному черевику – справа всього пари спусків, а зіпсувати вони можуть всю відпустку. Хороші шкарпетки підтримують шкіру сухою і щільно облягають ногу, не утворюючи складок, що труться.
  • Зберігають стопи в теплі. Більшість гірськолижних шкарпеток допомагають зберегти ноги в теплі. Почасти за рахунок відведення вологи, як сказано вище, почасти — коштом складної структури в’язки і комбінування теплопровідних і теплоємних волокон.

Чим відрізняються гірськолижні шкарпетки

Під словом “Термошкарпетки” розуміється ціла категорія виробів, що відповідають певним вимогам і оптимально призначених для заняття спортом. Однак кожен вид має свої особливості.

  1. Амортизують частину навантажень. Навіть тонкі гірськолижні шкарпетки, як правило, мають потовщення в області гомілки і голеностопа, які захищають шкіру й окістя від хворобливого наминання.
  2. Дозволяють домогтися більш точної посадки черевиків для кращого контролю над лижами і більш комфортного катання.

Звичайно, для катання на лижах можна використовувати не тільки спеціалізовані гірськолижні шкарпетки. Але, яким би не був ваш вибір, слід звертати увагу на наступні деталі:

  • Високі гольфи. Гольфи повинні бути відчутно вище халяв ваших гірськолижних черевиків. В іншому випадку язичок і задник черевика будуть неприємно наминати і натирати шкіру на гомілках і литках. Разом з такими шкарпетками зручно використовувати кальсони термобілизни довжиною ¾, які не доведеться заправляти в черевики. І взуватися будете швидше, і гомілка не натре.
  • Плоскі шви. У дешевих шкарпетках виробники використовують звичайні шви, які натирають шкіру над пальцями при тривалому катанні. Від плоских швів такого очікувати не доводиться.
  • Щільна облягаюча посадка. Важливо, щоб шкарпетки рівномірно облягали ногу по всій своїй площі. Це знижує ризик, що в деяких місцях вони будуть утворювати складки, які неминуче стануть натирати і наминати шкіру.

Гірськолижні шкарпетки з вовни або синтетики?

Ви напевно вже не раз чули про відмінності властивостей вовняних і синтетичних волокон, але ми коротко повторимо ще раз. При інших рівних шкарпетки з синтетики швидше сохнуть і більш зносостійкі, а шкарпетки з вовни мериносів тепліше, м’якше і не схильні до утворення неприємного запаху.

Відзначимо, що гірськолижні шкарпетки з 100{d5555cee76d745c4c61954949e99610b0f317d6843d894690b4f12a3bb87dfb4} вовни не випускають. У них завжди додають синтетичні волокна для підвищення еластичності та зносостійкості, але чим вище відсоток вмісту вовни, тим тепліше і тактильно м’якше будуть шкарпетки.

Як ви переносите холод?

Звичайно ж, одне з головних питань при виборі шкарпеток: “чи не буде в них холодно?”. Дуже багато тут залежить від клімату регіону, де ви будете кататися, теплоізоляції черевиків і самих шкарпеток, але не менш важливо те, наскільки ваші ноги чутливі до холоду.

Зазвичай стопи у чоловіків більш пітливі, але краще переносять холод. Тому в більшості випадків їм підходять синтетичні швидковисихаючі шкарпетки середньої щільності. У жінок все рівно навпаки, а тому їм куди комфортніше кататися в шкарпетках щільної в’язки з великим процентним вмістом вовни мериноса — сохнуть вони повільніше аналогічної синтетики, але мають незрівнянно більшою теплоізоляцією і тактильно приємніше.

Про тих, чиї ноги мерзнуть завжди і скрізь, індустрія теж подбала. Практично у кожного виробника гірськолижних шкарпеток є свої товсті ультратеплі моделі. Наприклад, компанія Lorpen випускає шкарпетки з еластичного флісу Polartec Power Stretch. Якщо товсті шкарпетки з яких-небудь причин використовувати не можна або незручно, то виручать тільки шкарпетки і устілки з електропідігрівом. Вони ж стануть в пригоді при катанні в особливо холодному кліматі.

Не варто надягати відразу дві пари шкарпеток, щоб утеплитися, — це майже неминуче призведе до дискомфорту та утворення мозолів.

Якщо ж вашим стопах, навпаки, постійно жарко і вони відрізняються пітливістю, то варто розглянути шкарпетки, які максимально швидко сохнуть і відводять надлишкову вологу і тепло. Більшості райдерів підійдуть тонкі синтетичні шкарпетки, але найбільш просунутою можна вважати технологію, що використовується у виробах X-Socks. У них від зводу стопи до гомілки тягнуться повітряні канали з тканини нещільної в’язки, які охолоджують стопу там, де це найбільше потрібно.

Які у вас черевики?

Поки у вас немає власних черевиків і ви берете їх в прокаті, рекомендуємо використовувати товсті шкарпетки. Вони компенсують той надлишковий внутрішній обсяг в області надп’ятково-гомілкового суглоба, який неминуче є у прокатних гірськолижних черевиків. Останні досить вільні самі по собі, та й прокатники, як правило, видають пари на розмір більше. Завдяки товстим шкарпеткам ноги будуть сидіти в черевиках щільніше, і ви менше ризикуєте натерти їх. Та й кататися вам буде комфортніше за рахунок більш точної посадки: стопа не буде «гуляти» і контроль над лижами покращиться.

Не переживайте, що в товстих шкарпетках буде жарко, якщо ви плануєте кататися в теплу погоду. Товсті – необов’язково найтепліші. Якщо ви катаєтеся спокійно, а шкарпетки мають пухку в’язку і складаються зі швидковисихаючої синтетики, то стопи не постраждають. Для жорстких гірськолижних черевиків з щільною спортивною посадкою, навпаки, потрібні тонкі та максимально облягаючі ногу шкарпетки. Вони не зберуться в складки, що загрожує мозолями, не будуть красти й без того маленький обсяг, а також вам буде простіше знімати і надягати черевики.

Врахуйте, що в спортивних гірськолижних черевиках, як правило, використовуються тонкі “внутрянники”. Від цього страждає їх теплоізоляція, тому стопи багатьох лижників починають замерзати вже при -5…-10°C. Якщо ви катаєтеся на курортах, де такі температури — норма, то необов’язково відмовлятися від тонких шкарпеток. Серед них є і утеплені версії, наприклад з волокнами Primaloft або з великим процентним вмістом вовни мериноса.

Друга проблема тонких “внутрянників” – язичок майже не пом’якшує удари і тиск, що припадає на окістя гомілки і область ахіллового сухожилля. Тому якщо ви плануєте активно кататися протягом декількох днів, то вкрай важливо, щоб ваші тонкі шкарпетки мали м’яке ущільнення, які допоможуть уникнути хворобливого заминання гомілки і Ахілла.

До речі, розташування таких накладок – єдина істотна відмінність між шкарпетками для гірських лиж і сноуборду. В іншому вони практично ідентичні, так що майже завжди взаємозамінні — гірськолижники-любителі можуть спокійно кататися в «сноубордних» шкарпетках, а сноубордисти — в «гірськолижних».

Де ви плануєте кататися?

При підборі гірськолижних шкарпеток враховуйте погодні умови регіону, де ви плануєте кататися. На високогірних курортах з теплим кліматом краще використовувати тонкі шкарпетки. У них не буде жарко і стопи не виявляться перетиснуті в разі набряку, який майже неминучий при активному катанні протягом усього дня.

У холодному кліматі навпаки доречніші товсті шкарпетки. Набряк стоп вам там не загрожує, бо через холод судини ніг звужуються. А ось додаткова теплоізоляція товстих шкарпеток точно не завадить.

Чи потрібні вам компресійні гірськолижні шкарпетки?

Компресія сьогодні є “технологією в тренді”, чим користуються багато брендів, розміщуючи на своїй продукції слово compression для збільшення продажів. Проблема в тому, що під compression часто ховаються просто еластичні шкарпетки, які щільно облягають ногу, але не більше. Завдання ж компресійних шкарпеток – боротьба з набряками, профілактика варикозу і підтримка м’язів в тонусі, особливо при інтенсивних фізичних навантаженнях.

Тому компресійні гірськолижні шкарпетки актуальні для лижників і спортсменів, що агресивно катаються, — для зниження навантажень і прискорення відновлення мускулатури, а також для райдерів, ноги яких схильні до набряків і варикозу. Сьогодні найбільш просунута лінійка компресійних гірськолижних шкарпеток випускається під брендом CEP, який належить німецькій медичній компанії Medi.

Як підібрати розмір гірськолижних шкарпеток?

Як правило, розмір шкарпеток “коридорний”, наприклад 44-46 або 36-38, і проблем з вибором не виникає. Але якщо розмір ноги у вас прикордонний і знаходиться на стику двох діапазонів, то краще віддати перевагу меншому розміру. Шкарпетки досить еластичні, щоб розтягнутися по нозі, не доставляючи дискомфорту. А ось якщо взяти пару більшого розміру, то на п’яті або в області пальців можуть утворитися невеликі складки, які будуть натирати.

Також врахуйте, що багато гірськолижних шкарпеток мають асиметричну форму під праву і ліву ногу. При надяганні їх краще не плутати місцями — знову ж щоб уникнути мозолів від складок.

Як прати гірськолижні шкарпетки?

Прати шкарпетки рекомендується точно так же, як і термобілизну. Загальні правила: прання в щадному режимі, використання миючих засобів без відбілювачів, засобів для виведення плям, кондиціонера і стійких ароматичних ароматів. Також перед пранням рекомендується вивернути шкарпетки навиворіт, щоб їх волокна краще очистилися від органічних забруднень — дрібних частинок шкіри і жиру. Сушити шкарпетки можна на теплій (не гарячій!) батареї опалення, в сушильній машині в щадному режимі або прямо на повітряній сушарці для гірськолижних черевиків. Природним шляхом більшість сучасних шкарпеток висихають за ніч. Після прання не варто сильно віджимати шкарпетки, викручуючи їх — так вони швидше втрачають свою еластичність.

Часто шкарпетки вирішують випрати, тільки коли їх можна знайти по запаху. Багато сучасних шкарпеток його довго не набувають, але бруд-то нікуди не дівається! Тому не варто затягувати з пранням, якщо хочете, щоб шкарпетки зберігали свою м’якість, свіжість і довше служили.

Категорії
❄ Зимові види спорту

Марафонське зимове плавання – Аквайс-спорт що це таке?

Аквайс-спорт (від слів аква – вода і айс – лід) – різновид плавання, з тією лише різницею, що проводиться воно в прохолодній (12 градусів і нижче), або крижаній воді (від 0 до +4, вода ополонок).

Спринтерська номінація акваайсу – плавання на короткі дистанції на швидкість – доступна будь-якому спортсмену-плавцю, достатньо лише подолати страх перед холодом і перші «шокові» відчуття (психологічний холодовий бар’єр). Змагання в цій номінації проводяться як у нас, так і в інших країнах – в Прибалтиці, Словенії, Фінляндії, Великобританії, Польщі, Німеччині, Китаї. У міру розвитку спринтерської номінації аквайс-спорту стає очевидно, що плавці-професіонали витіснять ентузіастів-любителів з даної дисципліни (принаймні, з верхніх сходинок п’єдесталу), оскільки спортивна підготовка тут важливіше, ніж холодова витривалість. Проте, аматорський спринтерський підхід буде все одно базою для професійного спортсмена.

Але головне тут в іншому – аматорський спринтерський аквайс-спорт має величезний потенціал по масовості і за вкладом в оздоровлення нації, що відповідає курсу «партії та уряду», коли вони іноді раптом згадують про здоров’я населення. Аквайсом можна займатися в будь-якому селі практично безкоштовно – ставок (під льодом 5 місяців в році), інструменти (бензопила і ломи) – щоб зробити і підтримувати природний плавальний «басейн» (ополонку), і лазня – є в кожному українському селі, не кажучи вже про більш великі населені пункти. Розроблені методи (вони вкрай прості!) дозволяють займатися зимовим плаванням (моржуванням) з однозначною користю для здоров’я (і до того ж чималою; з відвідуванням фітнес-залу не порівняти!).

Інший різновид аквайс-спорту – марафонські запливи, серед яких особливо слід відзначити номінацію на “межі”, де результат зараховується по пройденій дистанції в стандартних умовах (зазвичай це басейн-ополонку з довжиною доріжки 12,5 або 25 метрів, вода прісна (температура води 0…+2 градуси). Дана номінація є найпрестижнішою і найжорсткішою в аквайс-спорті.

На відміну від номінацій із запливами на фіксування дистанції (які, по суті, є різновидом плавання), марафонське плавання є принципово новим видом спорту – як мінімум квінтесенцією трьох існуючих: плавання (за типом руху), бойових видів спорту (за типом подолання жорстких факторів, зберігаючи здатність до координованих і цілеспрямованих дій), і легкоатлетичних видів (за типом фіксації результату по максимуму подоланого відрізка дистанції). Щоб подолати дистанцію в кілометр і більше (час перебування в нульовій воді до години без термозахисту, “звичайна” людина гине в такій воді за 20 хвилин), необхідні дуже високий рівень загального здоров’я (що необхідно тренувати системно – здатність дуже швидко відновлюватися з позитивним балансом здоров’я) і спеціальні тренування.

У світі на даний момент є не більше 30 осіб, які можуть подолати кілометр в «нулі». За жорсткістю видовище сутички людини за життя в непридатному для життя середовищі можна порівняти хіба що з гладіаторськими боями, але при цьому абсолютно відсутня жорстокість, притаманна навіть сучасним “гуманним” єдиноборствам, кориді та іншим видам спорту і видовищ, де є насильство. При цьому для марафонців – “граничників” це не шкідливо (граничні результати і їх зростання) – навпаки, ми робимо це з величезним задоволенням (!!!), а методики тренувань дозволяють тренувати організм з ростом результатів і з користю для здоров’я!

Граничний аквайс-спорт має також теж абсолютно поки неоцінений науковий і прикладний потенціал – в плані отримання даних про межі можливостей людського організму, а також про можливості з оперативного самовідновлення і вироблення рекомендацій на основі отриманих результатів для моряків і льотчиків – як цивільних, так і військових; рибалок, співробітників рятувальних служб тощо.

Категорії
❄ Зимові види спорту

Занурення в холодній воді: особливості екіпіровки

Зимовий дайвінг – вельми захоплююче заняття, що знайшло чимало шанувальників. Адже холодна вода відрізняється дивовижною прозорістю, що дозволяє побачити підводний світ у всій красі. Цінують зимові занурення і підводні мисливці – адже риба за літо нагулює хорошу вагу, стаючи великою, вгодованою і менш активною.

Спорядження для “холодних” занурень має свої особливості. Щоб не допустити переохолодження, потрібно одягнутися тепліше: сухий гідрокостюм, сухі рукавички, шолом з неопрену або латексу, вовняну білизну (відмінний варіант – верблюжа) і утеплювач, що надягають безпосередньо під гідрокостюм. Особливу увагу треба приділити обладнанню – звичайний регулятор для дихання може зіграти в холодній воді злий жарт.

Чому для зимового дайвінгу потрібен особливий регулятор

При зануренні під час дихання аквалангіста знижується тиск повітря в балонах, в результаті чого остигає, проходячи через ступені регулятора. Через це ті місця приладу, де є контакт з водою, покриваються замерзлими крапельками води. І ось що може статися:

Якщо підмерзає другий ступінь регулятора, то її клапан починає підтравлювати. Кожен цикл дихання дайвера змушує повітря йти все сильніше і сильніше, а потім клапан і зовсім відкривається. Це називається “встати на вільну подачу повітря”. Підсумок: плавець бачить перед собою цілу хмару бульбашок. Вдих можливий, але повітря швидко закінчується. З першим ступенем регулятора ще гірше – якщо підмерзне вона, то видих можливий, а вдихнути не вдається. На великій глибині це дуже небезпечно.

Особливості зимових регуляторів

Сучасні розробники підводного обладнання, згідно з Європейським стандартом EN250, ділять регулятори на два види: для теплої води (понад 10 °C) і для холодної води (від 2 до 10 °C). Кожен “холодноводний” регулятор проходить наступний тест: він повинен витримати 5 хвилин на глибині 50 м і тиск в балоні 50 бар. Температура води – від 2 до 4 °C, дихальний цикл – 62,5 літрів на хвилину.

Завдання компанії-виробника полягає в запобіганні обмерзання робочих елементів приладу, що труться. Як правило, для цього ізолюють камеру першого ступеня, не даючи їй стикатися з водою. Особливих успіхів у створенні “сухої” камери домоглася фірма AquaLung. Її регулятори серії “Екстрим” дозволяють занурюватися у воду, температура якої нижче, ніж 2 °C. Для цього використовується особливий запатентований теплообмінник.

Модель регулятора Legend Glacia ACD від компанії AquaLung випробовувалася на Байкалі, у вкрай жорстких умовах: при температурі води мінус 0,5 °C, морозі мінус 25 °C і сильному вітрі. Регулятор перевірку витримав гідно. Ще б пак – адже він має цілих три теплообмінника: перед другим ступенем, на першому ступені і на шлангу. Особливістю останнього теплообмінника є те, що обігрів відбувається за допомогою холодної води, температура якої завжди вище, ніж у повітря.

Кілька порад при зимових зануреннях

Краще мати не один, а два регулятори. Першим користуються для дихання, а другий є дублюючим – до нього ж під’єднують шланг гідрокостюма.

Шланг октопуса при зимовому дайвінгу дуже потрібен – близько 2 метрів. Громіздкі сухі гідрокостюми роблять незручним користування стандартним шлангом.

Віддаючи обладнання (регулятор) в сервіс для ремонту або профілактики, попередьте про те, що він буде працювати в холодній воді. Були випадки, коли використовувалося звичайне силіконове мастило, що густіє при холоді, через що регулятор переставав працювати.

Категорії
❄ Зимові види спорту

Як вибрати шкарпетки для бігу взимку?

У музеї туризму гірського італійського села Canazei перед популярним забігом Dolomites Skyrace відкривають виставку фотографій змагань минулих років. Насамперед впадають в око фото нещасних бігунів, у яких шкіра з ніг відшарувалася практично до м’яса всього лише після 20 км бігу. Досить однієї хвилини, щоб зрозуміти — від задоволення до страшних мук під час бігу відстань в 1 міліметр. І цей міліметр припадає на товщину ваших бігових шкарпеток.

Ніяких страшилок – будь-який досвідчений бігун скаже, що не можна недооцінювати важливість вибору правильних шкарпеток в залежності від активності, пори року, кліматичних умов, наявності опадів. Від цього залежить не тільки комфорт ніг, але і результат, як на тренуванні, так і на змаганнях. Вибір правильних шкарпеток не менш важливий, ніж вибір кросівок для бігу.

Завдання шкарпеток для бігу

З огляду на специфіку навантажень на ноги при бігу, при розробці шкарпеток для бігу закладаються наступні завдання.

Відведення вологи від стоп

Стопи є зоною підвищеної тепловіддачі під час бігу. Особливо в жарку погоду, стопи виділяють велику кількість поту. Бігові шкарпетки створюються з різних комбінацій матеріалів, структура яких максимально ефективно повинна відводити вологу. Усередині носка стопи повинні залишатися сухими. Навіть якщо ви зачерпнули води в бігове взуття, хороші шкарпетки повинні висохнути на вас вже через кілька хвилин бігу, якщо і бігове взуття має можливість виводити воду на поверхню. Деякі виробники створюють шкарпетки з використанням мембранних матеріалів, стверджуючи, що мембрана не тільки перешкоджає проникненню вологи із зовні, але і виводить власні виділення назовні.
Важливо

Вологі стопи – головна причина появи мозолів різного ступеня тяжкості! Вологі стопи, особливо на холоді, можуть викликати обмороження, простудні захворювання, дискомфорт і зниження ефективності бігу.

Захист від натирання і появи мозолів

Вологі ноги, що стикаються з біговим взуттям – лише перша причина виникнення мозолів. Часто хворобливі натирання виникають через неякісні шви в шкарпетках, недостатньо щільно облягають стопи шкарпеток, появи складок, через невідповідну для бігу тканини шкарпеток, появи дірок і протертих зон в шкарпетках під час бігу. Якісні шкарпетки для бігу повинні вберегти вас від мозолів, навіть якщо ви біжите стокілометровий ультра-трейл в горах з брудними ділянками і снігом, в тому числі.

Терморегуляція

Різні бігові шкарпетки мають різну щільність, висоту, вентиляційні та утеплюючі властивості тканини. Влітку використовуються, найчастіше, максимально тонкі бігові синтетичні шкарпетки з хорошою вентиляцією. У холодну пору року, якщо ваші ноги схильні до замерзання, варто бігати в більш теплих моделях бігових шкарпеток. Багато взимку вважають за краще бігати в шкарпетках, до складу матеріалу яких входить шерсть з різним процентним значенням, щодо інших матеріалів. Важливо у всіх випадках одне – комфорт ваших ніг.

Фіксація зв’язок стоп

Якісні бігові шкарпетки мають крій, що дозволяє фіксувати ключові зв’язки гомілковостопного суглоба, оберігаючи їх від мікротравм. Шкарпетки з високою халявою, в тому числі компресійні, фіксують також і гомілку. При цьому зберігається рухливість всіх зв’язок, якщо розмір шкарпеток обраний вірно. Варто відзначити, що ступінь фіксації стоп, вельми не велика, і не може виступати аналогом якісного тейпування або використання ортопедичних виробів.

Чим розрізняються шкарпетки для бігу. Які існують основні параметри?

Сезонність

Розрізняють шкарпетки для літа, для зими і демісезонні. Літні шкарпетки для бігу мають володіти найкращою вентиляцією і вологовідвідними властивостями, найчастіше мінімалістичні по висоті халяви. Зимові мають більш високу щільність, трохи менш хорошу вентиляцію, часто використовуються утеплюють синтетичні матеріали або шерсть. Шкарпетки для зимового бігу часто вищі в гомілки, ніж літні, і повинні закривати щиколотку. В якості демісезонних використовуються синтетичні літні шкарпетки середньої щільності і з хорошою вентиляцією.

Висота халяви

Шкарпетки для бігу можуть мати абсолютно різну висоту — від ультралегких висотою до щиколотки і до коліна. Висота халяви носка залежить від того, в яких умовах і для яких завдань ви надягаєте шкарпетки. Марафонські змагальні шкарпетки найчастіше висотою до щиколотки або трохи вище неї. Шкарпетки для звичайних тренувань висотою на 2-3 см вище щиколотки або до середини камбаловидних м’язів. Шкарпетки для тривалих тренувань, ультра-трейлів, для холодної пори року і компресійні шкарпетки — мають висоту до середини гомілки або до коліна.

Варто відзначити, що висота халяви не має вирішального значення на якість бігу. Вона лише створює необхідний для вас рівень комфорту і захисту. Для багатьох бігунів шкарпетки висотою трохи вище щиколотки є універсальними для всіх бігових завдань в будь-який час року.

Склад матеріалів

Найбільш популярні чисто синтетичні бігові шкарпетки, іноді з добавками вовни для утеплення. Однак, гідну конкуренцію їм складають шкарпетки для бігу з вовни Меріно з часткою синтетики. Причому це не масивні пухнасті теплі шкарпетки для бігу в холодну погоду — технології виробництва дозволяють створювати найлегші й найтонші літні шкарпетки з вовни, за характеристиками не поступаються шкарпеткам з синтетичних матеріалів. Вони прекрасно вентилюються, швидко сохнуть і мають антибактеріальні властивості.

У бігових шкарпетках найчастіше до складу входить комбінація з 2-6 різних матеріалів. Поліестер, нейлон, еластан, шерсть та інші матеріали можна зустріти на етикетці з різним процентним співвідношенням в залежності від виробника. Але пам’ятайте, хороші шкарпетки для бігу не мають в складі бавовна. Більш того, в бавовняних шкарпетках бігати незручно, не практично, а в деяких випадках і небезпечно для здоров’я. Бавовна не має властивості відводити вологу, він її накопичує, тримає в собі і дуже довго сохне навіть під час бігу. На жаль, склад матеріалів не може дати інформації про якість продукту. Шкарпетки, зроблені з ідентичної сировини, можуть серйозно відрізнятися за якістю.

Більш важливу роль відіграють структура волокон застосовуваних у виробництві матеріалів і технологія в’язки. Однак, точно можна сказати, що синтетичні матеріали більш стійкі до стирання, ніж натуральні. З мембраною і без мембрани

Мембранні шкарпетки для бігу з’явилися на ринку відносно недавно. Головна їхня відмінність-захист від вологи зовні при збереженні паропроникності, а також кращий теплозахист. Мембранні шкарпетки дорожче звичайних і більш актуальні в холодну пору року або в умовах високої ймовірності зачерпнути воду кросівком. Мембранні шкарпетки використовують, наприклад, шанувальники маршбросків, на маршруті яких зустрічаються річки і болота. В таких умовах мембранні шкарпетки для бігу є хорошою альтернативою мембранним кросівкам. Вони зберігають ноги у відносній сухості, при цьому кросівки без мембрани випускають набрану воду назовні й просихають на бігу.

З використанням антибактеріальних речовин і без таких

Найбільш якісні шкарпетки для бігу наділяються антибактеріальними властивостями. Це запобігає появі неприємного запаху після бігу (за умови, що ви не бігаєте по болоту і дуже брудним калюжам), захищає від поширення шкідливих бактерій на стопах. Наприклад, в шкарпетках X-Socks використовується матеріал Skin nodor® і Silver NODOR®, іони срібла, що входять до складу, пригнічують розмноження бактерій при підвищенні температури всередині кросівка. Шерсть Меріно володіє природними антибактеріальними властивостями.

Без шва і зі швом (в зоні пальців ніг)

Неякісний шов над пальцями – головна причина натирань і появи мозолів. У хороших бігових шкарпетках шва або немає зовсім, або він виконаний так, що ви його не відчуєте незалежно від довжини дистанції, вологості і кількості тепла в кросівці.

Компресійні та без компресії

Шкарпетки для бігу з використанням компресії призначені для поліпшення кровотоку в гомілки і гомілковостопі, якнайшвидшому відновленні при тривалих навантаженнях і зменшення втоми м’язів. Якісне компресійну білизну більше схоже на Ортопедичний виріб, використання якого актуально в конкретних випадках. Новачкам компресійні шкарпетки допоможуть впоратися з підвищенням бігового навантаження, любителям виснажливих ультра-марафонів дозволять довше зберігати працездатність м’язів під час забігу, а після тривалих забігів носіння компресії сприяє більш швидкому відновленню пошкоджених м’язів.

Особливо актуальні компресійні гольфи для бігу в холодну пору року, утеплюючи гомілку не тільки за рахунок високої халяви, але і коштом поліпшення кровотоку. Компресійні шкарпетки мають різну висоту, однак, не варто помилятися, що кожен носок з високою халявою — компресійний. Це не так. Велика частина бігових шкарпеток не є компресійними, що не заважає бігунам ефективно бігати на всіляких змаганнях. Важливо також не плутати тісні гольфи, що стискають ікри та компресійні. У правильних компресійних гетрах ступінь стиснення неоднакова на різних ділянках, забезпечуючи нормальну циркуляцію крові. Лівий і правий носок або гетр також відрізняється.

При виборі компресійних шкарпеток важливо враховувати не стільки розмір ноги, скільки обхват литкових м’язів.

З наявністю посилених зон і без таких

Велика частина бігових шкарпеток, особливо преміум класу, має посилення в зонах, схильних до найбільшого тертя і тиску: пальці, ахіллове сухожилля, кісточка, п’ята. Це не тільки збільшує термін служби шкарпеток, але і виконує ряд інших функцій:

  • запобігання натирань і появи мозолів;
  • фіксація груп зв’язок і м’язів;
  • додаткова амортизація.

Наприклад, в деяких моделях шкарпеток для бігу X-Socks використовується відразу декілька технологій:

  1. Toe Protector і ToeTip-захист передньої частини стопи від тертя і мозолів;
  2. AirFlow™ AnklePads – спеціальні подушечки, що захищають кісточки щиколотки від ударів і натирання з внутрішньої і зовнішньої сторони;
  3. Heel Protector-захист п’яти від тиску і тертя;
  4. X-Cross® Bandage-еластичні смуги навколо гомілковостопного суглоба зберігають його стабільність і не обмежують рухливість, знижуючи ризик травм.

Подібні шкарпетки для бігу коштують дорожче, але і прослужать довше при більшому комфорті.

Підтримка голеностопа і ахіллового сухожилля

Рідкісна опція, але ймовірна. Наприклад, в шкарпетках CEP зустрічається відразу в декількох моделях. М’які анатомічні вставки забезпечують стабілізацію, підтримку і захист гомілковостопного суглоба. Призначені в першу чергу для спортсменів відновлюються після травм. Надійна стабілізація, масажний ефект і поліпшення мікроциркуляції в тканинах дозволяють розвантажити гомілковостопний суглоб і знизити ймовірність його перенапруги, запалення і травмування під час інтенсивних і тривалих навантажень (особливо в бігових, ігрових і стрибкових дисциплінах).

Якими повинні бути шкарпетки для бігу

Незалежно від умов і завдань використання, хороші бігові шкарпетки повинні мати ряд якостей, звернувши увагу на які, ви зробите правильний вибір.

  1. Хороша вентиляція.
  2. Використання синтетичних матеріалів (в окремих випадках – вовни).
  3. Мала вага
  4. Якісні шви або їх відсутність.
  5. Щільно облягаючий крій, що не зісковзує, з можливою наявністю фіксуючих вставок.

Пам’ятайте, що головне завдання шкарпеток для бігу – збереження комфорту ваших ніг незалежно від того, скільки кілометрів ви збираєтеся пробігти!

Категорії
❄ Зимові види спорту

Як вибрати кросівки для зимового бігу?

Літні чемпіони створюються взимку – це прописна істина для циклічних видів спорту, і в першу чергу для бігунів. Навіть якщо бігати тільки заради задоволення і поліпшення здоров’я, зимовий БІГ допоможе вам зміцнити організм до літа, загартувати тіло і характер. Щоб отримувати задоволення від бігу взимку і мінімізувати ризик отримання травм, варто особливу увагу приділити екіпіровці та зимовим кросівкам для бігу. Про те, як підібрати одяг для зимового бігу, ми писали в попередньому матеріалі. Зараз розповімо, як підібрати кросівки для бігу взимку.

Досвідчені бігуни підкажуть, що немає такого поняття, як «зимові кросівки», та й зима в Україні скрізь різна. Лише відносно недавно окремі виробники стали випускати моделі з шипами з різного роду сплавів для бігу по снігу і льоду, а в деяких моделях вже вбудовані снігозахисні гетри. Переважна більшість людей взимку бігають в тому ж взутті, що і восени, і навіть влітку. Головне, чим варто керуватися при виборі оптимальних для себе кросівок, — це комфорт для ваших ніг. У це поняття будуть включені практично всі фактори, що впливають на вибір. Нижче ми розглянемо, що варто враховувати при виборі взуття для зимового бігу.

Наскільки сильно і за яких умов мерзнуть ноги

Кількість “щасливих” володарів вегетосудинної дистонії, які проживають у великих містах, за даними деяких джерел, прагне до 80{d5555cee76d745c4c61954949e99610b0f317d6843d894690b4f12a3bb87dfb4} від загального населення. З цим можна жити все життя, і у різних людей симптом вічно мерзнуть ніг має різну силу. А так як кросівки для зимового бігу мало чим відрізняються від літніх, це питання на чолі кута, особливо у початківців бігунів.

Досвідчені спортсмени стверджують, що, поки людина біжить, ноги не замерзнуть, у всякому разі до критичного рівня. Це дійсно так. Під час бігу кров циркулює швидше, не даючи мерзнути основним зонам тіла, залученим в бігу. Тому більшість людей, у яких часто мерзнуть ноги в повсякденному житті, практично не відчувають це відчуття під час бігу, навіть в кросівках зі звичайною сіточкою. Принаймні, до певних температурних значень.

Чому мерзнуть ноги під час бігу

Наявність судинних патологій у бігуна. При серйозних судинних захворюваннях кінцівок для бігу взимку рекомендується вибирати взуття з хорошими теплозахисними властивостями: підошва середньої або великої товщини, щільний матеріал верху, в тому числі щільна сітка, наявність мембрани також значно утеплює взуття.

Тепло – і вологозахисні властивості бігового взуття недостатні для конкретної людини, умов і завдань. Ці властивості залежать від щільності і вентиляційних властивостей матеріалу верху, наявності або відсутності мембрани, товщини підошви, висоти берців, використання спеціальних утеплювачів.

Не секрет, що бігати влітку варто в добре вентильованих бігових синтетичних шкарпетках. Звичайні бігові шкарпетки не мають істотних теплозахисних властивостей. Однак для бігу при низьких температурах на ринку існує безліч пропозицій утеплених бігових шкарпеток з більшою щільністю та одночасно хорошою вентиляцією, використанням високотехнологічних тканин, вовни і непромокаючої мембрани.

Температура і вологість повітря. При низьких теплозахисних властивостях бігового взуття цей фактор може істотно вплинути на замерзання ніг, особливо у новачків. При низькій температурі (від -15°С) з високою вологістю, бігаючи в кросівках з тонкою літньою сіточкою, ви, цілком ймовірно, почнете відчувати дискомфорт. Чим нижче температура повітря, тим уважніше варто поставитися до теплозахисних властивостей взуття та шкарпеток. Особливо гостро стоїть питання Для тих, хто бігає на кордоні дня і ночі і в різкі перепади температур, в тому числі на змаганнях, довгих тренувальних пробігах.

Мало вільного місця в кросівці. Якщо взуття вам впритул, то ноги починають мерзнути швидше, як при бігу, так і при ходьбі. Вибирайте взуття для зими завжди з запасом в шкарпетці на 0,5-1 розмір, в тому числі для використання щільних шкарпеток.

Сніг і бруд на біговому маршруті, глибина і консистенція снігу. Сухий сніг, як правило, не небезпечний, навіть якщо ви бігаєте у звичайних літніх кросівках. Такий сніг здебільшого обсипається з взуття, і лише його мала частина може осісти і вбратися в матеріал верху. Мокрий пухкий сніг, хлюпає каша, бруд, навпаки, набагато сильніше вбираються в взуття. Ноги досить швидко стають сирими, і якщо ви біжите досить повільно, то ризикуєте їх переохолодити. Хорошим виходом в такій ситуації служить наявність мембрани Gore-Tex в кросівках. Варто зауважити, що багато бігунів все ж відмовляються використовувати мембрану, вважаючи, що, поки вони біжать, ноги все одно не замерзнуть. Тут і позначається індивідуальна переносимість холоду. При виборі орієнтуйтеся тільки на власний досвід, відчуття і комфорт.

Загальна втома і зниження подачі крові до периферійних судин. На тривалих тренуваннях і змаганнях, особливо зимових марафонах або ультратрейлах, багато нехтують харчуванням або вибирають навантаження не по своїх силах. Нерідко це призводить до зниження темпу, переходу на крок і навіть зупинок. Істотно на втому можуть впливати як складний рельєф, так і глибина снігу та інші нестандартні для бігу фактори.

Тому, вибираючи кросівки для свідомо низького темпу під час тривалих пробіжок, варто вирішити для себе завдання обігріву ніг за рахунок утепленого взуття або шкарпеток, в тому числі змінних.

Інтенсивність бігу недостатня для обігріву стоп. Чим вище інтенсивність, тим вище пульс, тим частіше серце подає гарячу кров в ноги. І навпаки, під час відновного, повільного бігу на низькому пульсі на холоді ноги можуть мерзнути не тільки у любителів, але і у досвідчених спортсменів, які можуть підтримувати досить високий темп за мірками звичайних людей. Тому швидкі атлети вибирають змагальні кросівки для бігу взимку без мембрани, а ось для звичайних кросів все частіше використовують комфортні моделі, утеплені мембраною.

Залежність вибору зимових кросівок від типу поверхні й характеру поверхні

Вибираючи кросівки для зимового бігу, ще до походу в магазин ви повинні для себе вирішити, по яких поверхнях Ви переважно будете бігати. Виходячи з цього, можна визначити, який протектор на підошві вам потрібен.

Взимку для асфальту, навіть мокрого, як і влітку, підійдуть звичайні шосейні кросівки з гладким протектором або з поперечними канавками для більш впевненого контакту з нечищеною парковою доріжкою. Трохи краще зчеплення з неочищеним покриттям матимуть трейлові кросівки з невеликим протектором 1-2 мм, навіть якщо він є не по всій поверхні підошви. Вони ж краще будуть працювати, якщо з асфальту ви звернете на ґрунтовку або щільно утрамбований сніг. Тільки не на ожеледь! На ожеледі такі кросівки будуть сильно ковзати, як і будь-яка модель без шипів, тому, ділянки з ожеледицею на тренуваннях потрібно оббігати стороною.
Єдине, що відрізняє зимові кросівки для бігу по асфальту від літніх, — це непромокаюча мембрана, тому нерідко особливо популярні асфальтові моделі різних брендів мають свою зимову версію.
Кросівки для бігу взимку по снігу і бруду

Для більш глибокого і пухкого снігу, бруду, м’яких поверхонь типу піску потрібні кросівки з середнім або агресивним протектором — від 3 до 8 мм. Для цих цілей використовуються кросівки для трейлраннінгу, орієнтування, які нерідко спеціалізовані тільки під такі умови і мають відносно м’який склад гуми підошви. Відстань між елементами протектора має бути достатнім для швидкого самоочищення від налиплого грунту, снігу.

Геометрія елементів зчеплення може бути абсолютно різною, але завдання у них одна — знижувати ковзання на поверхні і стабілізувати положення тіла бігуна. Використання такого взуття за призначенням істотно знижує ризик травм через падіння, а також зменшує енерговитрати на рух, навантаження на стабілізатори тіла людини, перешкоджаючи появі болю в м’язах.

У деяких моделях цієї категорії бувають вбудовані сніго – і брудозахисні гетри, що актуально для бігу по глибокому снігу. Крім того, такі гетри можна купити окремо для будь-якої моделі.

Моделі для бігу по бруду і снігу не можна використовувати для бігу по ожеледиці, якщо в них не вбудовані штатні шипи або не вкручені вами самостійно. Агресивний нешипований протектор має дуже малу пляму контакту і взагалі не працює на обмерзлій поверхні.

Кросівки для бігу по ожеледі

Є люди, які у свою активність включають біг по снігу і льоду. Навмисно на змаганнях, але найчастіше — вимушено, бо далеко не у всіх містах вчасно чистять тротуари та паркові доріжки. Для таких випадків вже досить давно існують кросівки з вбудованими шипами з різних сплавів. Зазвичай використовується карбід вольфраму-переможе. Деякі бренди, наприклад La Sportiva, випускають зимові кросівки, в яких в конкретні зони протектора з більш щільним складом гуми можна вкрутити шипи, і продають шипи окремо (моделі Blizzard, Crossover 2.0, Uragano).

Інші умільці і зовсім готові проводити ошиповку будь-яких своїх літніх кросівок, не боячись, можливо, знизити термін служби. Такий підхід, звичайно, має своє економічне обґрунтування: комплект шипів дешевше повноцінної нової пари шипованих кросівок.

Як не ковзати взимку

І все ж, коли мова йде про комфорт, більшість бігунів шукають готові варіанти. На ринку існують кросівки з вбудованими шипами як для трейлраннінга і орієнтування, так і для асфальту. Серед асфальтових зимових шипованих кросівок, на жаль, немає такої стабільності пропозиції, як серед трейлового сегмента. Раніше популярні були Asics Gel-Arctic, які були умовно асфальтові, але більше підходили саме для бігу по замерзлих озерах та інших локаціях. Зараз естафету прийняв бренд IceBug, що виробляє вже не тільки кросівки для орієнтування, ніж він, власне, і відомий у вузьких колах, а й міське шиповане взуття. Серед таких моделей IceBug варто виділити NewRun BUGrip GTX з динамічними шипами, які трохи потопають під вагою бігуна на твердій поверхні, а на льоду працюють в повну силу.

А ось в трейловому сегменті вибір шипованих моделей ширше. Тут вже багато років велику частку пропозиції займає Salomon з моделями Snowcross, Snowspike, Speedspike, Spikecross. Крім нього є також Asics Gel-Fuji Setsu 3, які сильно відрізняються від кросівок Salomon по виконанню, і згаданий вище IceBug з моделями, в назві яких є приставка BUGrip, що означає наявність шипів.

Варто пам’ятати, що в трейлових кросівках не рекомендується довго бігати по асфальту і жорсткому грунту.
Для бігу по льоду і снігу на кросівки також можна надіти бігові кішки або антиковзачі. Конструкція, як і вага, у цих аксесуарів різна, але суть одна. Вони надягають практично на будь — яке взуття, не вимагають наявності ранта на підошві, головне – підібрати розмір аксесуара під розмір взуття.

Пам’ятайте, що відсутність хорошого протектора викликає зайве ковзання, пробуксовку, уповільнення темпу, збільшений пульс і зайва напруга м’язів і зв’язок практично всього тіла.

Вплив рельєфу на вибір зимових кросівок

Очевидно, що при бігу по асфальту, в тому числі якщо асфальт прокладений по пагорбах і гірках, як в Альпах, а також по «плоским» парковим стежкам для зими цілком достатньо звичайних шосейних кросівок. Тому більшість шосейних бігунів не прагнуть перевзуватися в кросівки для пересіченій місцевості.

Якщо ж ви включаєте у свої зимові тренування біг по рельєфу – невеликі гірки, пагорби і справжні гори, то безумовно варто вибирати взуття тільки з лінійки для трейлраннінга. Шосейне взуття в таких умовах протипоказане і різко збільшує ризик отримання травм.

Пам’ятайте, що взуття для пересіченої місцевості завжди потрібно брати на 0,5-1 розмір більше вашого реального розміру ноги.

Амортизаційні властивості кросівок взимку

При сильному морозі (нижче -25°С) більшість матеріалів підошов починає поступово втрачати свої амортизаційні властивості. Різні виробники говорять про різні температурні значення, при яких це відбувається, але, крім їх технологів, такою інформацією практично ніхто не володіє. Насправді ми не рекомендуємо звертати велику увагу на цей параметр з однієї простої причини. При таких морозах на вулиці точно повинен лежати сніг, який бере на себе значну частку ударного навантаження і виступає природним амортизатором. Лише голий асфальт або бетон вимагає хорошої амортизації — в таких випадках не рекомендується бігати у взутті, в якості якої ви сумніваєтеся, а особливо на тонкій підошві.

Призначення зимових кросівок: тренування або змагання?

З огляду на всі вищевикладені фактори, залишилося зрозуміти, а для чого вам, власне, потрібні кросівки? Змагальні моделі завжди матимуть перевагу перед тренувальними кросівками коштом більш низької ваги. Низька вага досягається якраз відсутністю зайвого утеплення, за рахунок більш тонкої підошви й найчастіше її низького профілю. Відсутність мембрани теж значно полегшує бігове взуття. Тому величезна кількість бігунів як і раніше вибирають для змагань навіть взимку кросівки без мембрани.

На тренуваннях вага не так важливий, більш важливий комфорт і стабільність. Тому “робочі” тренувальні кросівки для бігу взимку – це та надійна пара друзів, з якими вам намотувати обсяги, готуючись до змагань або бігаючи для здоров’я. Ну а з друзями завжди має бути зручно і безпечно.

Всі інші фактори: пронацію, жорсткість колодки, гнучкість і скручуваність, перепад висот, амортизацію — при виборі зимових бігових кросівок варто враховувати рівно, так само як і при виборі літнього взуття для бігу.

Категорії
❄ Зимові види спорту

Який обрати гідрокостюм для плавання в холодній воді

У цій темі ми поговоримо про правила вибору гідрокостюму (халату для зимового плавання) для плавання в холодній воді, обговоримо нюанси.

Тріатлон користується популярністю по всьому світу, зокрема, в Україні. Але у нас погода не завжди спекотна, тому варто подбати про спеціальний одяг. Слід правильно вибирати гідрокостюм для плавання в холодній воді, інакше занурення не принесе задоволення і не принесе потрібного результату. У ньому повинно бути комфортно, щоб рухи нирця були вільними та чіткими.

Гідрокостюм являє собою спеціальний одяг, необхідний для дайвінгу, водолазних робіт, серфінгу та інших видів спорту. Його призначення полягає в зниженні впливу середовища, збереженні тепла нирця і захисту його тіла від можливих пошкоджень. Слід враховувати, що пристрій кожного виду виробу відрізняється, тому вибирати його потрібно відповідно до призначення. Так, наприклад, гідрокостюм для дайвінгу абсолютно не підійде серфінгістам.

Основна функція таких костюмів – це захист від низьких температур (від десяти градусів), що дає можливість залишатися в холодній воді максимальний час. Для занурення в умовах російського клімату кращим вибором стане сухий варіант, бо у нього високий рівень термозахисту і є можливість горизонтальної стабілізації на плаву. Перевага якісних виробів в тому, що вони знижують гідродинамічний опір, що підвищує швидкість плавця і дозволяє заощадити сили. Завдяки невеликому “здавлювання” костюмів стимулюється кровообіг спортсменів, знімається зайва напруга з м’язів. У виробів плоскі шви, вони не видно сторонньому оку, не відчуваються фізично. До того як вибрати гідрокостюм, щоб він не тільки відповідав температурі води, але і ідеально сів, необхідно ознайомитися з важливими рекомендаціями, вивчити відгуки.

Різновиди костюмів для зимового плавання

Гідрокостюми класифікують, перш за все, за типом. За цим параметром вони бувають:

  1. Мокрий. Після того як всередину костюма проникає незначна кількість рідини, вона нагрівається від тіла і створює прошарок, що зменшує втрату тепла. Виготовляється він з неопренової тканини щільністю від 1 до 5 мм.Костюм дуже еластичний і легкий, але плавати в ньому можна при температурі не нижче 16 градусів. Така модель легко пошкоджується через тонкощі матеріалу, тому коштує дешевше.
  2. Сухий. За водонепроникності й теплоізоляції це кращий варіант. З внутрішньої частини костюма розташовані повітряні клапани, призначені для зручності знаходження в масивної речі. Одяг дійсно дуже щільна, тому рухи будуть більш скутими, особливо при зануренні на глибину. Сухий гідрокостюм повністю герметичний, а також дуже міцний через його товщину. З цих властивостей і складається його висока вартість.
  3. Напівсухий. Такий костюм більш щільний, ніж мокрий, але тонше сухого. Від першого варіанту він відрізняється наявністю ущільнювальних манжет і особливої застібки, через яку рідина не зможе просочитися у великому обсязі. Вода, звичайно, проникає всередину, але не більше 250 мл. щільність костюма — близько 5 мм, що дає можливість перебувати у воді при температурі 15 градусів. Напівсуха модель довговічна, надійно захищає шкіру від пошкоджень і дозволяє відмінно маневрувати. Її основний мінус – в такому одязі не можна перебувати у воді більш як дві години, хоча для новачків цього часу буде достатньо.

Залежно від моделі, конструкції та крою бувають такі види гідрокостюмів:

  • Комбінезони, що повністю покривають тіло. Костюми, у яких короткі рукави і штанини. Даний варіант стане кращим для занурень у воду в теплу пору року. Але на водоймах, де можна отримати травму, краще таким одягом не користуватися.
  • Комбінезони з довгими штанинами, але короткими або рукавами, що відстібаються.
  • Монокостюми. Коли постає питання про те, як правильно вибрати гідрокостюм для підводного полювання, варто звернути увагу на ці варіанти. У них вже вбудований шолом.
  • Роздільні костюми, де є комбінезон з м’якими лямками і окремою курткою, яка або цілісна з шоломом, або ж на блискавці.

До занурення в холодну воду необхідно зрозуміти, який гідрокостюм більше підійде. Підбирати за розміром слід або однокомпонентні комбінезони – монокостюми, або двокомпонентні, що складаються з нижньої частини на лямках, а також куртки з рукавами. Другий варіант має ущільненнями на спині, грудях і паху. Так як пірнати доведеться в холодну воду, то особливу увагу слід приділити блискавок, а також швах, через які може просочитися рідина. Варто звернути увагу на костюми зі швом, який додатково буде заварений гумою.

Нюанси плавання в холодній воді

Для плавання при низьких температурах можна скористатися або сухим гідрокостюмом, або мокрим. Останній варіант виготовляється з одно – або двостороннім дублюванням. Перший має на увазі покриття неопрену нейлоном зовні, а всередині він прилягає до тіла плавця. Двосторонній мокрий гідрокостюм виконаний інакше – всередині шар з флісу або плюшу, що полегшує надягання і зняття вироби, також підвищує теплоізоляцію.

Вибір гідрокостюма для плавання в холодній воді повинен ґрунтуватися на наступному принципі — чим товщі річ, тим вона буде тепліше. Але в такому випадку страждає еластичність вироби, а значить, рухливість водолаза обмежена. Для пошиття такого одягу можуть використовуватися прогумована тканина, триламінат і неопрен. Останній матеріал може бути виготовлений двома способами:

За допомогою хімічної обробки. У неопрена є два покриття: зовнішнє і внутрішнє. Зовні воно полімерне, призначене для відштовхування вологи, захисту від холоду вітру. Всередині покриття абсорбуюче, що робить костюм більш зручним для носіння при зануренні в холодну воду.

Спінений за допомогою газу. Такий одяг більш якісний, а значить, коштує дорожче.

Також неопрен може бути:

  • Гладким – відмінно комбінується з іншими тканинами. Такий матеріал використовується на внутрішній частині пахв, капюшоні й краях рукава.
  • З відкритими порами – за рахунок наявності в ньому бульбашок надійно прилипає до тіла.
  • З титановим напиленням, що дозволяє підвищити на 15 відсотків теплоізоляційні властивості матеріалу.

Матеріали, які використовуються для виготовлення гідрокостюма, покликані виконувати кілька завдань:

Забезпечувати комфорт при носінні.

  1. Не ускладнювати дихання і рух плавця. Починаючому підводному мисливцеві слід враховувати саме цей факт, бо для організму перше занурення — стрес, а некомфортний одяг тільки погіршить ситуацію.
  2. Зменшувати опірність води, покращувати плавучість.
  3. Зберігати нормальну циркуляцію крові.
  4. Перед придбанням гідрокостюма необхідно враховувати, при якій температурі він буде використовуватися. Від цього фактора залежить товщина одягу.

Перед придбанням гідрокостюма для плавання в холодній воді слід враховувати кілька основних параметрів:

  • товщину одягу;
  • матеріал виготовлення;
  • еластичність, від якої залежить свобода руху;
  • параметри тіла;
  • наявність наколінників;
  • вставки під пахвами й в паху;
  • швидкість висихання.

Для холодних водойм краще підібрати типи монокостюмів з довгими штанинами і рукавами, які не дадуть нирцеві замерзнути. Ще один важливий параметр при виборі — наявність блискавки, яка дозволить легше надягати і знімати річ. Якщо її немає, то в костюм доведеться влазити через горло, що не дуже зручно. Коли блискавка розташована на спині, аеродинамічні властивості плавця не знижуються. Якщо на грудях, то надіти і зняти костюм можна самостійно. Найбільш незручний варіант – плечова застібка, яка нерідко натирає шкіру плавцю при русі.

Щоб нирцеві було зручно, необхідно враховувати й інформацію про те, як правильно підібрати розмір гідрокостюма. Для цього будуть потрібні наступні параметри: обхват грудей і талії, зростання, обсяг стегон. Крім зазначеного вище, потрібно врахувати обхват зап’ясть, біцепса, широкої частини стегна і навіть литкового м’яза. Всі зняті розміри повинні відповідати заявленим від виробника, допускається похибка у 2 см.

При примірці одяг повинен щільно прилягати до тіла, але при цьому не здавлювати груди і горло. Важливо, щоб було якомога менше складок. Але костюм слід вибирати на розмір менше, тому що він повинен сидіти як друга шкіра. Виняток становлять вироби виробника XCEL, у них ситуація протилежна — купувати слід речі на розмір більше.

Як правильно надягати

Водолази зі стажем легко справляються з натягуванням на себе костюма, але ось новачок без допомоги не впорається. Під виріб можна надіти захисний одяг, що складається з лайкрового рашгарда або раш-костюма. Річ повинна бути повністю розстебнута. Починати слід з ніг і простежити, щоб посилені місця не були перекручені.

Якщо костюм дуже складно надягати, то можна використовувати рослинне масло або кондиціонер.

Потрібно натягнути гідрокостюм на стегна і вище так, щоб шов «сіл» зручно між ніг. В області промежини не повинно відчуватися тиску і повітряних кишень. Можна пострибати, щоб перевірити посадку. Якщо виріб занадто сковує рухи, краще підібрати одяг більше. Рукава потрібно надіти за тим же способом, що і штанини. Далі буде потрібно застебнути блискавку. Не потрібно намагатися дотягнутися до цієї деталі, якщо вона розташована на спині, це призведе до розтягування гідрокостюма. Далі необхідно застебнути всі липучки для поліпшення герметизації. В кінці рекомендується пройтися, підняти коліна, виконати обертання руками — виріб повинен щільно охоплювати тіло, але не здавлювати його. Поради по догляду
Щоб гідрокостюм тривалий час зберігав свої властивості, потрібно дотримуватися кількох простих правил:

Якщо плавець пірнав у відкритій воді солоної, наприклад, в море, відразу після використання необхідно костюм промити прісною водою. Інакше залишаються розлучення на спеціальному одязі, які пошкоджують неопрен.

Перегинів на гідрокостюмі бути не повинно, інакше він буде деформуватися, що зашкодить захисний шар.
Костюм ні в якому разі не можна залишати на морозі та сонці, бо від пересушування матеріал тріскається. Краще зберігати річ у вологому приміщенні, де темно. При цьому костюм повинен залишатися в підвішеному стані. Не варто переживати, якщо матеріал пошкодиться при носінні, так як його можна заклеїти за допомогою кольорових або безбарвних складів.

Щоб збільшити термін служби виробу, необхідно дотримуватися правил догляду та експлуатації в залежності від виду костюма:

Мокрі до використання потрібно змочити, і якщо цього вимагає процес надягання, то намилити милом або спеціальним гелем. Після застосування важливо прополоснути, просушити подалі від опалювальних приладів, повісити на вішалку і зберігати в такому стані. Ні в якому разі не можна прати гідрокостюми мокрого типу в машинці і змащувати чим-небудь після використання, інакше шви на них можуть розійтися.
Відмінність надягання сухих костюмів від мокрих полягає в тому, що у них попередньо обсипають манжети тальком, щоб забезпечити краще ковзання, а блискавку натирають парафіном або воском. Після плавання виріб споліскують водою зовні, а внутрішню частину протирають абсорбуючою тканиною. Остаточно сушити річ дозволяється тільки в темному місці.

Якщо повісити костюм в шафу в повному обсязі висохлим, то він розтягнеться. Вішалка повинна бути неметалевої. Потрібно переконатися, що всі липучки й застібки надійно застебнуті. У складеному стані одяг для плавання почне пліснявіти та погано пахнути. Гаряча вода теж згубна для даного виробу, від неї клей на швах розсохнеться, а герметичність буде порушена.

Категорії
❄ Зимові види спорту

Сани для спорту

Санний спорт – найбільш видовищний з усіх подібних. Для нього у всіх частинах світу виготовляються однакові за типом, але красиві та швидкісні траси. Особливо безпечною вважається траса, розташована в Сочі. Сани для спорту – головний атрибут для участі в таких змаганнях. Вони сильно відрізняються від звичайних саней, до яких всі звикли з дитинства.

Як влаштовані сани для спорту

Аксесуар складається з двох полозів, ручок для спортсмена і сидіння – обтічника. Перші з’єднуються двома кронштейнами, на яких кріпиться і сидіння. Змагальні сани для спорту мають обмеження по вазі. Маса одинарних саней не повинна перевищувати 23 кг, а для двох осіб – 27 кг.

Для збільшення аеродинамічних характеристик саней їх оболонку виготовляють з фібергласу. Леза полозів виробляють зі сталі. Це – єдина деталь, що контактує під час їзди з льодом або снігом. Сталевий сплав вважається найважливішим елементом конструкції. Щоб підготувати сани до змагань саночники застосовують наждачку і різноманітні притирання, склад яких залежить від стану траси.

Класифікація

Санний спорт заснований на спуску по природній або штучній трасах. Остання виготовляється спеціально за певними розмірами та має вигляд жолоба з льодом внизу. Вперше сани для спорту були використані в кінці 70 років 19 століття на чотирьох кілометровій трасі. Перші офіційні міжнародні змагання були проведені в 1883 році. Спортивні сани класифікують залежно від підвиду.

Існує всього чотири типи цього спорту:

  1. Тобоган.
  2. Бобслей.
  3. Скелетон.
  4. Натурбан.

Тобоган

Такі змагання не користуються великою популярністю серед уболівальників. Вперше змагання з тобоггану проведені на початку 20 років 20 століття. Сани, використовувані в даному виді спорту, спочатку застосовувалися корінним населенням Північної Америки. Вони представляли собою кілька дощок, з’єднаних між собою і мали загнутий перед. На початку 20 століття конструкцію трохи модифікували, зробивши сани трохи коротше і вже. Тепер сани для тобоггана мають довжину близько 3 метрів і ширину 0,3-0,4 метра.

Бобслей

Цей вид спорту є найбільш видовищним. Спортсмени на великій швидкості спускаються по трасі. Перші змагання з бобслею були проведені в 1924 році. З тих же пір цей вид спорту є неодмінним учасником Олімпійських ігор.

У змаганнях беруть участь дві або чотири людини. Двійки діляться на пілота і розганяє, в четвірках присутні пілот, брейкман і два розганяють.

Сани для бобслею мають особливу форму у вигляді бобу. Це рамна конструкція, що складається з двох з’єднаних шарнірами половинок. Така форма дозволяє саням проходити віражі. На відміну від інших саней, боби мають чотири коника зі сталі. Пілот управляє санями, тримаючись за кермові тяги. Для цього потрібні особливі навички, бо повертати потрібно плавно, в іншому випадку втрачається управління санями.

Скелетон

Назва даного виду санного спорту походить від виду спорядження, яке має форму скелета. Прабатьком скелетона є тобогган. Вперше цей спорт був представлений в 1928 році. Саночник лягає на металеві сани обличчям вперед і починає спуск по підготовленій трасі.

Спортсмен управляє санями за допомогою перенесення ваги тіла. Цей вид спорту вважається найнебезпечнішим, так спортсмен розганяється до швидкості понад 100 км/год, практично не маючи управління своїм засобом. Вага саней для чоловіків може досягати 43 кг, для жінок – 35 кг.При цьому обмежується і маса учасника. Максимальна вага чоловіків, що допускаються до змагань становить 115 кг, жінок – 92 кг.

Сани являють собою обтяжену раму, що має Бампери спереду і ззаду, службовці для амортизації ударів об покриття траси. Внизу розташовуються два коника. На верхній частині рами передбачені дві ручки, які виконують дві функції – утримання спортсмена на санях і управління ними. Довжина у саней варіюється від 0,8 до 1,2 метрів і шириною від 34 до 38 см.

Натурбан

Сама назва говорить, що змагання проводяться на природній трасі, а не підготовленому жолобі. Саме через те, що потрібна наявність природної зони, даний вид санного спорту не представлений на Олімпійських іграх.

Сани для спорту цього виду дуже нагадують класичні санки, але є кілька відмінностей. З боків прироблені відбійники та рейки, що запобігають обладнання і спортсменів від ударів на поворотах. Управління здійснюється за допомогою ручки, прикріпленої до передньої частини саней.

Екіпірування

Так як швидкісний спуск з гори все ж не дуже безпечний вид спорту, то саночники повинні використовувати спеціальне спорядження. Екіпірування містить шолом з фібергласу, маску для обличчя, комбінезон, рукавички та черевики. Якщо вага спортсмена менше передбаченого правилами змагання, то допускається застосування обтяжуючих жилетів, маса яких не може перевищувати 10 кг.

У скелетоні і натурбані для управління санями використовуються шиповані черевики й рукавички. Шипи покращують зчеплення з льодом траси і допомагають загальмувати на особливо небезпечних ділянках.

Особливості санного спорту

З розвитком даного напрямку були розроблені основні правила і дисципліни. Всього в сучасному санному спорті є 4 види змагань. Поодинокі та парні заїзди серед чоловіків, спуски між представницями прекрасної статі поодиноко й естафета. Кожному спортсмену дається на міжнародних змаганнях по дві спроби, а в видах санного спорту, що беруть участь в Олімпійських іграх – по 4.

Спортсмен повинен прийти на фініш саме на санях. При цьому під час заїзду перевантаження можуть досягати 5 прискорень вільного падіння. Найвища точка деяких трас вище 30 поверху висотного будинку.

Чоловіки, як правило, стартують з найвищої точки, а жінки і парні учасники спускаються на 3 віражу. Перші проходять дистанцію від 1 до 1,25 км, а представниці слабкої статі і Двійки від 0,75 до 1 км.

Найважливіше значення має момент старту. Саме там спортсмени контролюють прискорення, яке згодом набирають сани. Вважають, що частка секунди, яка виграна на старті, допомагає виграти до 0,3 секунди на кінцевому етапі. Щоб добре відштовхнутися саночник або команда розбігаються, а потім сідають в сани.

Правда, в натурбані спортсмени сидять в санях відразу на старті. Саме швидкість розбігу і сила відштовхування на початку заїзду гарантує успіх. Після старту можна використовувати тільки черевики або рукавички для гальмування, або відштовхування. Знову ж таки, в бобслеї через особливості конструкції саней, пілот може тільки керувати санями. При цьому будь-які технічні засоби на санях використовувати строго заборонено.

Як вибрати сани для спорту (спортивні сани)

Спорядження вибирається, в першу чергу, а залежно від підвиду спорту. Але головна увага приділяється полозам. Вони повинні мати закруглені зовнішні краї для безпеки спортсмена. З того моменту, як сани стали застосовуватися в спорті, виробники намагаються постійно їх поліпшити.

Найбільш поширені два види:

  • Дерев’яні сани “Давос”, що мають спеціально обгороджене місце для спортсмена. Це робить модель стійкою, а тому вони не втрачають затребуваності й тепер.
  • Сталеві “Леобенер”, виготовлені з гнутих труб. На початку 20 століття вони застосовувалися, як спортивні, але зараз попит зійшов на «ні», і в змаганнях використання заборонено.

Всі сани для спорту, виключаючи бобслейні, повинні мати тільки два коники. Дозволяється обважнення снаряда до встановленого конкретним видом спорту ваги. Максимальна ширина колії не повинна перевищувати 0,45 м.

Маскувальних покриттів на санях бути не повинно, крім обшивки над полозами. При цьому вона не повинна бути ширше і довше спорядження. Сплави, з якого виготовляються полози, розрізняються в залежності від виду траси.

Вибравши сани для спорту, ви відчуєте ні з чим не порівнянні відчуття від швидкісного спуску по трасі, штучної або природної, навіть поза рамками змагань. Багато туристів, що відпочивають в горах, вважають за краще саме санний спорт лижному або сноуборду, бо він все ж не вимагає стільки навичок, як стояння на дошці або лижах.