Категорії
❄ Зимові види спорту

Як вибрати камус для скі-туру

Йти на лижах вгору в гору непросто і фізично дуже важко. Історія замовчує про те, коли на поверхню лиж, що ковзає, стали кріпити шкури різних тварин, але сталося це точно дуже давно. Таке хутро добре котить при русі вперед, але «тримає» при русі “проти шерсті”.

Слово “камус” походить з мови саамів і в прямому перекладі означає “шкірка”, що дуже співзвучно з сучасною англомовною назвою камуса — climbing skins. У деяких регіонах і сьогодні можна зустріти мисливські лижі з прибитими до них шкурами коня або оленя.

Навіщо потрібен камус

Сьогодні камус використовується для тих же цілей, що і сотні років тому – йти на лижах в гору. Ним користуються туристи, мисливці, фрірайдери й шанувальники скітуру. Технології змінили камус в кращу сторону, і у нього з’явилося безліч нових корисних властивостей:

  1. Можливість йти в гору з дуже крутим ухилом, аж до 30°, з’явилася завдяки правильному підбору довжини та жорсткості ворсу;
  2. Висока зносостійкість і стійкість до намокання стали можливі завдяки використанню сучасних матеріалів;
  3. Багаторазовий клей дозволяє сотні разів знімати й надягати камус і робити це всього за кілька секунд.

Як працює камус

З вищесказаного зрозумілий і основний принцип роботи камуса. На ковзній поверхні лиж або сплітборда за допомогою клею і гачків закріплюється смужка зі спрямованим ворсом. При русі вперед — “по шерсті” – ворс ковзає трохи гірше, ніж лижі без ворсу. А при русі «проти шерсті» ворсинки підіймаються та «впираються» в сніг чим утримують лижі від прослизання.

Камуси роблять можливим траверси та підйоми в гору на лижах.

Якими бувають камуси

У магазині камуси можна придбати у двох видах: у форматі готового комплекту «камус плюс кріплення» або метражем на відріз. Під лижі й сплітборди випускаються різні готові набори, які відрізняються шириною камуса і кріпленнями. Деякі виробники тримають у своєму асортименті комплекти обрізаних камусів під цілком конкретні моделі лиж і сплітбордів. У готових комплектах часто є безліч приємних дрібниць. Чохол для камуса, захисна сітка, ніж для обрізки – все це знижує обсяг суєти. Купив, обрізав по ширині, виставив довжину пряжкою і поїхав.

Якщо не говорити про розміри й кольори, то принципово камуси відрізняються один від одного за двома параметрами:

  • Складом ворсу;
  • Способом кріплення до лиж.

Відмінності камусів за складом ворсу

Сьогодні у продажу можна зустріти камуси з синтетики, натуральної вовни й міксовий варіант. У кожного з них є свої особливості, переваги та недоліки.

Камус з нейлону (Nylon)

Камус зі стовідсоткової синтетики найбільш популярний в наші дні в силу своєї відносної дешевизни та високої зносостійкості.

Переваги:

  • низька ціна. В середньому нейлонові камуси майже в 1,5 рази дешевше мохерових;
  • великий термін служби. Синтетичні волокна дуже стійкі до стирання;
  • стійкість до намокання. Синтетичний ворс не вбирає вологу, тому нейлонові камуси менше «підлипають» при русі на вологому снігу.

Недоліки:

  • середні ковзання та утримання;
  • порівняно велика вагу.

Камус з мохеру (Mohair)

Традиційний за своїм складом камус, до якого застосували сучасні технології. Активно використовується всіма райдерами, але особливо спортсменами – скі-альпіністами за відмінні ковзаючі властивості та малу вагу.

Плюси:

  • невелика вага і компактні розміри в упаковці;
  • відмінні ковзання та утримання, особливо на сухому пухнастому снігу.

Мінуси:

  • висока ціна;
  • невеликий термін служби через невисоку стійкість вовни до стирання;
  • невисока стійкість до намокання.

Камус мікс (Mix)

Камус з комбінованим ворсом з натуральної вовни й нейлону. Зазвичай волокна змішуються у пропорції 65{d5555cee76d745c4c61954949e99610b0f317d6843d894690b4f12a3bb87dfb4} мохеру і 35{d5555cee76d745c4c61954949e99610b0f317d6843d894690b4f12a3bb87dfb4} нейлону. Це дозволяє об’єднати кращі властивості обох матеріалів. Міксові камуси мають невелику вагу та розумне співвідношенням ціни і якості, довго служать, стійкі до намокання. Вони досить добре ковзають вперед і утримують лижі від прослизання вниз по схилу.

Відмінності камусів за типом кріплення

Раніше камус кріпили за допомогою казеїнового клею і дрібних цвяхів. Цей спосіб фіксації й зараз іноді використовують в деяких районах Карпат. Це, безумовно, надійно, але не швидко. Так можна робити, тільки якщо ви ніколи не знімаєте камус з лиж.

Сьогодні розрізняють три способи кріплення камусів:

  1. механічне;
  2. клейове;
  3. безклейове.

Камус з механічним кріпленням

Механічні кріплення камусів застосовувалися тільки в комплекті зі спеціальними лижами, з яких висувалися 4-5 спеціальних штифтів. На них-то і кріпилися камуси. З розвитком технологій подібні механічні кріплення пішли в минуле. Сьогодні вони зустрічаються тільки у військових, бо ці системи дуже надійні та дозволяють використовувати камуси без клею. Вся річ у тім, що клей — це найскладніша і «ніжна» частина системи.

Клейові камуси

При розробці клейових камусів виробники стикаються з рядом умов і завдань, часом дуже суперечливих:

  • камус повинен клеїтися на лижу і відклеюватися при температурі від +20 до -40°C, не залишаючи при цьому слідів клею на ковзній поверхні;
  • камус повинен приклеюватися на суху, вологу або засніжену лижу. На зовсім мокру поверхню такий клей, на жаль, не прилипає – лижу треба протерти та просушити;
  • камус повинен витримувати сотні циклів переклеювання-наклеювання і відклеювання камусів. При інтенсивному використанні клею вистачає на один сезон — це приблизно 100-110 катальних днів і близько 200-300 переклеювань. Потім клей потрібно міняти.
    При цьому всі маніпуляції з камусом часто проводяться в складних погодних умовах і замерзлими руками в рукавичках. Вибір, експлуатація та догляд за клеєм – це важлива частина навичок, якими повинен володіти кожен користувач камусів.

Сьогодні повсюдне поширення набули камуси з клеями Hot-Melt. Такий клей стає рідким при високих температурах, а при низьких перетворюється у тверде покриття з хорошими клейкими якостями. Завдяки таким властивостям клей легко наносити, а при переклеюванні камуса клейовий шар не залишає слідів на ковзній поверхні.

Безклейові камуси

Вони ж вакуумні камуси, силіконові камуси, гібридні камуси. У них використовується покриття, візуально і за складом найбільш близьке до силікону, що застосовується в кронштейнах для кріплення телефонів на лобове скло автомобіля.

Безклейове покриття витримує високу вологість і намокання краще, ніж Hot-Melt, а тому забезпечує достатню надійність фіксації камуса при плюсових або близьких до нуля температурах. При необхідності покриття легко очищається від забруднень струменем теплої води. Впустити ж звичайний клейовий камус клеєм в бруд – один з головних кошмарів будь-якого скітуриста.

Способи кріплення камуса до снаряду. Який варіант краще?

Окрім клею для фіксації камуса до снаряду використовують спеціальні гачки й стропи-натягувачі.

Спортсмени-скі-альпіністи пристібають камус тільки до носка лижі. Це дозволяє їм легко і швидко зняти його, не вистьобуючись з кріплень.

Для всіх інших райдерів більше підходять системи з дротяною рамкою або двома гачками на носку лижі й еластичною стропою з одним або декількома гачками на п’яті. Конструкція з дротяною рамкою на носку найкраще встановлюється на широкі фрірайдні лижі та сплітборди.

Два гачки на п’яті також незамінні на лижах твінтип і всіх лижах з широкою округлою п’ятою. Один гачок з них просто спадає.

Термін служби камусів, і від чого він залежить

При акуратному використанні камуси служать довго. Сама “ніжна” частина — клей. Ворс на камусі протримається набагато довше, особливо якщо не зловживати ходінням і катанням в камусах по камінню.

Як обрати правильний розмір камуса

Вибір камуса за складом ворсу мало залежить від умов експлуатації. Набагато важливіше правильно обрізати його по довжині та ширині, а також правильно підібрати клей під передбачувані погодні умови.

З довжиною все просто: камус може бути на 10-20 см коротше лижі. Особливо якщо це лижі твін тип. На п’яті камус все одно не буде працювати через зворотний прогин, а зайву вагу тягати доведеться. До того ж на носку і п’яті найбільший ризик відлипання камуса.

Найважливіше – це ширина камуса. Від найширшого місця лижі в носку і до найширшого місця на п’яті камус повинен закривати ВСЮ ковзаючу поверхню, за винятком металевих кантів.

При купівлі камуса можна орієнтуватися на ширину носка-п’яти, але ні в якому разі не на ширину талії лиж. Наприклад, для лиж з геометрією 131-96-114 відмінно підійде камус шириною 125 мм. Врахуйте, що якщо камус залишить відкритими понад 2-3 мм ковзної поверхні з кожного боку, то рух траверсом по жорсткому схилу стане практично неможливим.

Про клей

Для Карпат і високогір’я краще камус з клеєм Hot-Melt, який розроблений спеціально для холодних погодних умов. Для весняного скі-тура у вологому і теплому кліматі краще обрати безклейовий камус.

Чим відрізняються один від одного камуси всередині однієї категорії? Наприклад, чи варто переплачувати за дорожчий, вибираючи між двома мохеровими?

Камуси різних фірм відрізняються клеєм і системою кріплення — вловити різницю між мохеровими камусами різних виробників скітурісту-початківцю практично неможливо.

Категорії
❄ Зимові види спорту

Вибір кішок для скітура та альпінізма

Які кішки використовують у скітурі та альпінізмі: типи, зовнішній вигляд, застосування, подібності та відмінності. Чи можуть одні кішки замінити інші. У цій статті мова піду  про тих кішок, що допомагають утриматися на крутому зледенілому схилі. Тобто про альпіністських та скітурних.

Кішки для скі-тура

Для підйому на скітурному спорядженні до вершини або точки початку спуску я намагаюся вибрати таку лінію, на якій буде комфортно і безпечно рухатися на лижах. Часто це не найкоротший шлях від підніжжя гори до вершини, бо для скітура схил з крутістю понад 30-35 градусів незручний і вимагає зайвих зусиль. По можливості, обираю схил з хорошим станом снігу – не дуже глибоким і не дуже жорстким. Але практично завжди на шляху трапляються ділянки задутого жорсткого снігу, де лижний камус тримає ненадійно. Виручають скитурні кішки – знімний елемент ski-tour кріплень у вигляді легких формованих пластин з зубами.

Для кожних типів кріплень виробники роблять свою конструкцію. Вибирати потрібно, природно, “рідну”, щоб гарантувати їх сумісність. Однак, обладнання деяких брендів геометрично ідентично і відрізняється лише зовнішнім забарвленням і назвою. Тому можливо підібрати кішки та крепи різних фірм як, наприклад, у pin-кріплень Marker, Fischer і Dynafit. При виборі кішок необхідно, щоб їх ширина трохи перевищувала ширину ваших лиж в області кріплень. Інакше система працювати не буде. Якщо ж кішки обрані значно ширше “талії” лиж, то вони можуть чіплятися один за одного при ходьбі.

Взагалі на скітур-маршрутах кішки використовуються далеко не завжди. І часто скітурісти економлять на покупці. Але ефективність їх використання стає очевидною на складних ділянках. А при різких перепадах температури навесні замерзлий сніг з ранку або кірка на схилах, що пішли в тінь після сонячного прогріву, може стати несподіваною проблемою для любителя.

При плануванні маршруту це необхідно враховувати й намагатися одягнути кішки трохи раніше початку складної ділянки, щоб переодягатися комфортно в безпечному місці. Часто ключова ділянка ускладнюється відразу за кількома факторами, наприклад – сніг стає жорсткіше і схил крутіше. За можливістю, я коригую лінію підйому так, щоб спростити це співвідношення, намагаюся знайти більш пологий шлях по жорсткому покриттю. Крім того, що така тактика зберігає комфортний темп підйому, вона дозволяє ефективніше використовувати кішки.

На траверсі крутого схилу хочеться поставити високий підп’ятник кріплень, щоб не перевантажувати голеностоп. При цьому навантаження черевика на кішки зменшується, а в деяких конструкціях зуби кішок взагалі не дістають до поверхні снігу при включеному підп’ятнику. Зменшуючи кут лінії підйому, я використовую маленький підп’ятник або йду без нього, черевик нормально дістає до пластини кішки, її зуби входять в поверхню снігу, забезпечуючи надійне зчеплення.

Для більш точного регулювання роботи цієї системи на деякі кішки можна встановлювати накладки різної товщини.

Альпіністські кішки

Коли складну ділянку ski-tour маршруту не обійти, а крутизна схилу і стан снігу вже не дозволяють рухатися на лижах, я використовую альпіністські кішки. Я маю на увазі круті фірнові схили або рух по відкритому горизонтальному льоду. Лижі кріпляться на рюкзак, а кішки – на черевики. Для економії ваги я використовую полегшені фірнові кішки.

Кішки легко регулюються під розмір взуття. Основні способи фіксації їх на черевик:

  1. Універсальні стрепи. Перевага – кріпляться на будь-яке взуття від кросівок до гірськолижних черевиків. Тому я використовую одну пару для скітура взимку і нескладних сходжень влітку. Недолік – вимагають ретельної підгонки й затяжки. Якщо затягнути слабо – будуть бовтатися, якщо затягнути сильно – передавлювати ногу в м’якому взутті. Варто звернути увагу на пряжки та зручність одягання кішок в рукавичках/рукавицях.
  2. Кріплення у вигляді скоби спереду і засувки- «жаби» ззаду. З плюсів – легкість одягання в тому числі в рукавицях, велика жорсткість кріплення при правильному регулюванні. Недоліки-кішки фіксуються тільки на альпіністському взутті зі спеціальним рантом або на гірськолижних черевиках. Вибираючи таку конструкцію для скітура, варто перевірити відповідність ширини скоби на кішках і платформи гірськолижного черевика.

Дуже рекомендую антиподліп-пластинку в нижній частині кішок, що значно зменшує налипання на них мокрого снігу. Крім додаткової ваги, налиплий сніг не дає зубам чіплятися за фірн або лід, у зв’язку з чим сенс кішок втрачається зовсім.

Логіка скітура передбачає маршрут на лижах з незначними ділянками, де лижі їдуть верхи на господаря. Це снігові схили й кулуари, нескладні гребені та відносно пологі закриті льодовики.

Якщо ж хвороба фрірайдом прогресує до скіальпінізму, то полегшеними версіями не обійтися. Я маю на увазі не той змагальний скіальпінізм, де люди в лосинах біжать вгору на граничній швидкості. А той, коли лижнику, перш ніж з’їхати вниз, доводиться побути альпіністом, долаючи ділянки з льодом на підйомі, часто з організацією повноцінної страховки. У цьому випадку я використовую класичні сталеві 12-зубні кішки з жорстким кріпленням.

Сталеві – тому що, на відміну від полегшених, їх можна забивати зубами в лід, а жорстке кріплення на гірськолижні боти виключає люфти при роботі. При виборі в магазині варто звертати увагу на простоту і зручність конструкції, надійність закріплення на взутті.

Топові льодолазні кішки, “шпори” і монозуб ні до чого, а класичні кішки з горизонтальними передніми зубами зручніше, в тому числі й на фірнових схилах. Також вважаю для себе обов’язковою наявність антиподліпа. Попри наявну заводську заточку зубів, кішки потрібно точити для льоду. Інакше на вбивання їх буде витрачатися зайві сили та час.

Особливо це помітно, коли потрібно не просто пройти по льодовику, а повноцінно лізти кілька мотузок.

Взагалі ця частина вже відноситься до альпінізму, тому я рекомендую пройти хоча б початкове навчання по роботі зі спеціальним спорядженням і організації страховки на гірському рельєфі.

На маршруті перехід з лиж на кішки – цілком логічна дія навіть на простому рельєфі, якщо прослизання може привести до небезпечного падіння. Самі кішки виконують роль “засобу пересування”, але при падінні не допоможуть людині затриматися на схилі, якщо “є куди полетіти”. Тому кішки не замінюють альпіністської страховки. Але це вже виходить за рамки статті про вибір кішок :).

Всім гарної погоди в горах і безпечних пригод!

Категорії
❄ Зимові види спорту

Сноуборд для скітура

Останнім часом скітур став настільки популярний, що більшість виробників сноубордів стали робити сплітборди – девайси для любителів поєднати катання на сноуборді з ходінням пішки. Але, на жаль, ринок в Україні розвинений слабо: окрім “Джонса”, нічого і не спадає на думку.

Волею випадку, в цьому сезоні, мені довелося покататися / походити на декількох сплітах, різних брендів, що залишили різні враження. Якими поспішаю і поділитися.

Розчарування року

G3 – black carbon sheep.

G3-добре розкручений скі-турний бренд, в основному знаменитий своїми камусами. Також, ходять чутки, що вони роблять непогані лижі. Але ось у виготовленні сплітбордів, були помічені вперше.

При покупці приваблювало наступне:

  1. Відомий бренд.
  2. Вага – 3,5 кг для 168 см непоганий показник
  3. Ціна. Спліт і так знаходиться не у верхній ціновій категорії, так ще й продавався з хорошою знижкою. З доставкою виходив близько 400$
  4. Геометрія – повний рокер. На любителя, але мені подобається.

На вигляд – дошка як дошка, зроблена за технологією “сендвіч”. Єдине, що на носі й хвості, після бічних вставок були невеликі шматки, залиті смолою.

У плані катання Спліт виявився просто казковим, одночасно і грайливий, і стабільний на швидкостях, все на 5 +. Таке поєднання буває рідко. Зазвичай або стабільна колоду, або грайливий тазик.:) Загалом, кататися на чомусь іншому перехотілося абсолютно – хіба, що спати з ним не лягав.

Але медовий місяць тривав не довго, незабаром союз дошки та райдера дав тріщину. У прямому сенсі – вищевказана смола розкришилася і висипалася, в місце розлому потрапила вода і почалося розшарування. Ремонт на швидку руку допоміг, але ненадовго – латочка випала через пару днів. А потім і зовсім, після незначного удару, утворилася тріщина 30 см завдовжки, а бічні стінки ABS буквально розсипалися.

Далі почалися митарства з гарантійним відділом. На лист служби підтримки відповіли через два тижні. Запропонували надіслати спліт до них. Але, на жаль, з нашою поштою дуже складно відправити такий довгомір.

Тоді, вони запропонували звертатися до дистриб’юторів, де мене ще пару тижнів погодували сніданками, наобіцяли передзвонити і в результаті, я плюнув і відніс спліт в майстерню. Майстер сказав, що дошка зроблена огидно – що такого він давно не бачив. Зробив, хоч і рекомендував швидше продати.

Ось так закінчився роман з G3. Але, сказати по правді, я трохи по ній сумую – все-таки кататися на ній було відмінно. І навіть часом, подумую, а може ще раз спробувати – раптом цього разу у нас все вийде? 😉

Amplid Milligram – повітряне диво

Залишившись в середині сезону без спліта, я судомно почав шукати нові варіанти – дідок Voile, хоча і тягнув 7 сезон, але вже дихав на ладан. Критерії були наступні: вага менше 3,5 кг, вартість 500-600$, рокер, ростовка 168.

Ціна трохи кусалася, але вдалося отримати непогану знижку. Звичайно, лякав карбон після невдачі з G3, але вага 2,85 (найлегший спліт на ринку) підкуповував! Ех, була не була – ризикну!

На першому тижні спліт відверто розчарував – виявився не тільки дуже слабкий скользяк (але це очікувано для полегшеної моделі), але і ламкий топщит. Карбон, покритий плівкою – рвався і шарувався. Купити другий спліт за сезон і також знищити за два тижні – прикро було до сліз. Знову поніс в ремонт… майстер, підбадьорив, сказав, що спліт зроблений добре, але карбон погано клеїться. І що можливо, погано зчепився клей – звідси й проблеми.

І після ремонту Спліт зажив новим життям!

Плюси Спліта, звичайно, в його вазі. Стежка стає легше, перенесення на спині – дуже зручно, взагалі все, що вимагає «далеко» і «важко». Ідеальний варіант, це літнє катання по льодовиках – носити та ходити доводиться багато.

А ось як універсальний снаряд використовувати дуже не рекомендую – пара пролісків і дошку можна буде викидати.

Робочі конячки

Lib Tech в моєму житті це вже навіть і не роман. Це практично дружина :). Зазвичай, я вважав за краще класичні моделі, типу TRS або T. Rice, але часом не вистачало спливання – а задня нога, бачте, не нескінченна. Тому, після раптової смерті чергової дошки, вирішив спробувати модель з широким носом – Birdman.

Результат був приголомшливим! Зберігши всі переваги класичної дошки – керованість і стабільність, птіцемен додав спливаємості й, як бонус, тепер на стрибках провалитися носом в сніг стало практично неможливо!

За два тижні катання – жодного нарікання! Тому, при першій же можливості придбав cпліт-варіант – Wingman.

Вага 3,5 кг, а все інше як у Birdman.

Ось так тепер і живемо: Birdman чисто для фрірайду, Wingman універсально для всього, Milligram для цілеспрямованого скітура.

Категорії
❄ Зимові види спорту

Рюкзак для скі-тура

При покупці гірськолижного рюкзака для катання по трасах вимог до нього пред’являється зазвичай не так багато — достатній обсяг і зручна посадка. Хтось навіть з міськими моделями катається і нічого. У скітурі рюкзак є найважливішим елементом спорядження, тому і до вибору його варто поставитися серйозніше.

Обсяг рюкзака для скі тура

Перше, на що варто звернути увагу при виборі рюкзака — це його обсяг. При катанні беккантрі і скі-турі кількість потрібних речей дещо більше, ніж при катанні поблизу трас і, відповідно, збільшується необхідний обсяг рюкзака: 30-35 літрів проти 18-24 літрових рюкзаків для класичного фрірайду. При цьому варто враховувати тривалість і віддаленість виходів, підлогу райдера і так далі.

Оптимальний обсяг рюкзаків для скітура коливається в межах 30-35 літрів. Ті, хто долають великі відстані з ночівлями в хатинах, вважають за краще рюкзаки більшого обсягу — до 40 літрів. Не варто купувати рюкзак “на виріст”. Незалежно від вашого стилю катання — він повинен бути зручним і щільно набитим. Якщо речей небагато і рюкзак недостатньо наповнений, переносити на ньому лижі або борд набагато складніше.

Кріплення для лиж або сноуборду

У скітурі часто доводиться знімати лижі або сноуборд і підійматися пішки. Без відповідного кріплення на рюкзаку подальший рух практично неможливий. Сноуборд, як правило, фіксують на фронтальній поверхні вертикально або горизонтально. Гірські лижі розташовують на рюкзаку двома способами:

  1. Класичним варіантом “А-фрейм” або “H-фрейм”, коли лижі кріпляться з боків рюкзака;
  2. діагонально на фронтальній поверхні.

Деякі компанії тяжіють до певного виду катання, наприклад, на лижах, і виробляють рюкзаки з кріпленнями виключно для одного типу снаряда. Так було буквально пару років тому у таких іменитих компаній, як Black Diamond і Arcteryx. Наприклад, в конструкції рюкзака Arcteryx Khamski кріплення для сноуборду з’явилися лише рік тому, а рюкзаки Black Diamond Cirque випускаються тільки з кріпленнями для лиж.

Важливий нюанс: чим більше рознесені точки кріплення один від одного, тим жорсткіше і надійніше підсумкова конструкція. Мінімальна відстань 25-30 см. Якщо ви будете носити лижі в а-фрейм положенні, стежте, щоб кріплення розташовувалися якомога далі один від одного.

У кожного поважаючого себе фрірайдера напевно є пара широких лиж. І я вам точно скажу, не всі бічні кріплення розраховані на таку ширину, так що дуже раджу приміряти рюкзак разом з лижами.

Ергономіка та доступ в рюкзак

Як правило, рюкзаки, орієнтовані на скітур, володіють одним або двома внутрішніми відділеннями та великою кишенею для лавинного спорядження, яке розташовано із зовнішнього боку рюкзака або ближче до спини. Обидва варіанти робочі та мають право на існування.

Також відмінною особливістю рюкзаків для скі тура, як і для фрірайду, є можливість швидкого доступу до спорядження в рюкзаку. Коли на вашому рюкзаку закріплений катальний снаряд, то основний вхід у відділення, як правило, недоступний. Тому проблема вирішується блискавкою додаткового доступу. Існує 2 основних варіанти її розташування:

  • блискавка на спині – забезпечує максимально зручний доступ до всього вмісту рюкзака;
  • блискавка на боці рюкзака – не так сильно схильна до навантажень, і тому безпечніше для рюкзака.

Крім кріплень для спортивного снаряда для скітурних рюкзаків потрібне кріплення для шолома, розташоване на передній стінці або на верхній частині рюкзака. У деяких моделях таке кріплення передбачено відразу в комплектації, в деяких опціонально, у якихось рюкзаків його немає в принципі.

При занятті альп-фрірайдом неминуче виникає питання: як розподілити альпіністське спорядження на додаток до рюкзака і лиж/сноуборду? Як правило, у рюкзаків від провідних виробників і об’ємом від 30 літрів вже є кріплення для льодорубів або петлі для розвішування спорядження.

Використання лавинних рюкзаків у скітурі

Часто райдери задаються питанням: чи можна використовувати лавинний рюкзак для скітура? Річ у тім, що рюкзаки з ABS важчі і в них менше вільного обсягу для багажу. Як правило, їх використовують в умовах великого накату: з канатки, з вертольота, на снігоході й так далі. Великий накат і маленький час на прийняття рішення в кризовій ситуації створює більше потенційно небезпечних моментів, що вимагають використання лавинного рюкзака. Недарма в компаніях, які організовують хеліскі, рюкзаки ABS видають всім учасникам катання.

Слід враховувати, що для перевезення важкого спорядження в хеліскі використовують транспорт — тому для самих райдерів його вага не має значення. Безумовно, система ABS значно підвищує шанси на сприятливий результат у разі потрапляння в лавину. Якщо ви збираєтеся катати в лавинонебезпечному районі, обов’язково візьміть рюкзак ABS в прокат або купуйте, це життєво важливо.

Скітур – це легкість, фан і задоволення, коли ми йдемо без нічого і милуємося навколишньою природою, тому обирайте легке спорядження і не забувайте про свою безпеку.

Якщо ж ми говоримо про скітур в будь-якому вигляді, то вага, а також обсяг, функціональність і зносостійкість мають критичне значення. При інтенсивному використанні рюкзак можна зносити за один сезон, ось чому варто використовувати звичайний рюкзак, який буде легше, компактніше і просторіше без великих подушок ABS всередині. До того ж дуже невигідно міняти лавинний рюкзак щорічно.

Категорії
❄ Зимові види спорту

Спорядження та обладнання для скітуру

Скітур – це мій улюблений зимовий вид спорту в останні роки! Головна відмінність скі-тура / скі-альпінізму від класичного «лижного туризму» в тому, що спорядження для скітура і скі-альпінізму заточене під використання у великих горах, на справжньому високогірному рельєфі, і дозволяє здійснювати спуски по крутих схилах, поза трас. Щоб зайнятися скітуром, вам буде потрібно купити як мінімум чотири речі.

Перше – це власне лижі для скітура. Вони легкі і зроблені за типом гірських. У них є ковзна поверхня і металевий кант з боків.

Друге – це спеціальні кріплення, що дозволяють ходити в них як на звичайних бігових туристичних лижах, а при необхідності «зафіксувати п’яту» і скотитися з гори вниз.

Третє – це камус, штучний або натуральний ворс, що наклеюється на ковзаючу поверхню лижі при русі в гору і запобігає прослизанню (віддачі) лижі. І, нарешті, четверте – це черевики для скі-тура. Якщо для нас скітур – все ще дивовижний спорт, то наприклад в Альпах його сміливо можна вважати масовим, адже тільки він дає фантастичну можливість комбінувати альпінізм, туризм і катання на лижах в зимових горах!

SKITRAB Duo Sintesi

Легкі, неширокі лижі для переважно “горизонтальних” і/або весняних походів по горах від культового скитурного бренду. Надійні і легкі. Ніякої “піни” всередині. Тільки якісні породи дерева. Made in Italy!

Спочатку купував для експедиції на Мак-Кінлі (найвища точка Північної Америки), де потрібно два-три-чотири дні йти вгору по льодовику. Саме з цієї причини я взяв не дуже широкі і довгі, але надійні і легкі лижі. Звичайно, для спусків поза трасами по глибокому снігу, хочеться талію шириною міліметрів 100-105, але це вдвічі збільшить вагу лижі. Згодом я обов’язково зберу другий,”широкий” комплект для походів.

Проте, для весняних скітурів по насту, лижі підходять відмінно! Все одно пухляка вже не буває, а тягнути на ногах зайві кілограми мало приємного!

Лижі SkiTrab Duo Sintesi використовувалися в наступних походах:

Характеристики та особливості:

  • Ростовка: 164
  • Геометрія: 105/73/89
  • Вага пари лиж: 2,3 кг
  • Приблизна ціна: 400 євро

CONTOUR Carving

Камус – невід’ємний елемент екіпіровки для скі тура. Його мета – запобігти прослизанню (“віддачі”) лижі при русі в гору. Раніше для цієї мети мисливці використовували обріз шкури тварин (зазвичай оленя). Кріпиться камус безпосередньо до ковзної поверхні лижі на спеціальний клей, а кінці камуса фіксуються спеціальними кліпсами. Незважаючи на те, що “ворс” камуса односпрямований, і, в принципі, для руху з гори його можна і не знімати, котиться вниз він погано і тому перед затяжними спусками камус знімається і забирається в рюкзак.

Як правило, камус робиться або з синтетичного матеріалу або з суміші вовни і синтетики. Щоб сніг не підлипав до камусу існують спеціальні засоби – спреї. Це особливо актуально на вологому весняному снігу.

Камус Contour Carving. Матеріал: Вовна (мохер, 70{d5555cee76d745c4c61954949e99610b0f317d6843d894690b4f12a3bb87dfb4}), синтетика (30{d5555cee76d745c4c61954949e99610b0f317d6843d894690b4f12a3bb87dfb4}). Просто відмінний камус 🙂 використання: всі скітур-походи.

  • Приблизна ціна: 120 євро

Система черевики + кріплення

Вибір черевиків і кріплень для скітур-комплекту – справа не така проста, як здається. Вся справа в тому, що на сьогодні, існує два, принципово відмінних «стандарти» систем «кріплення + черевики». Перший варіант – використання класичних гірськолижних черевиків з функцією “ходилки”, трохи послаблює голеностоп під час ходьби, і використання подібних же кріплень – по суті чисто гірськолижних, але з можливістю відключити постійну фіксацію п’яти.

Плюси цього варіанту: дешевизна і повна сумісність з класичними гірськолижними черевиками. Потрібно тільки замінити класичні гірськолижні кріплення на кріплення “з ходилкою”. З цієї причини цей підхід найбільш популярний у вітчизняних любителів беккантрі-фрірайду. Мінуси цього підходу: такий набір з черевиків і кріплень важить майже в два рази важче, аніж варіант 2.

Другий підхід – підбір черевиків і кріплень на системі TLT. Часто називається система “Dynafit”, так як саме хлопці з Dynafit її придумали. У нас ще часто називають “пінова система”, від слова” пін ” (pin) – болт, вісь (англ.) Це абсолютно інший спосіб кріплення черевиків до лижі, повністю відмінний від класичних гірськолижних черевиків і кріплень. Головна відмінність цієї системи-менша вага. Існують спеціальні TLT-кріплення і спеціальні пластикові скітур-черевики з отворами для вкладення в ці кріплення.

Система TLT є єдиним рішенням, якщо ви хочете серйозно знизити вагу вашого ski tour-комплекту. Саме з цієї причини, система TLT – це єдиний варіант для спортивного skitour і скі-альпінізму. Свій “похідний” скітур-комплект я також зібрав на TLT-системі, і тепер мій набір “лижі + черевики + кріплення + камус” важить менше 5 кілограм!

DYNAFIT TLT5 Mountain

Сказати, що обрати черевики для скітура важко – не сказати нічого. Перших два сезони я відходив в подвійних альпіністських черевиках LaSportiva Spantik, але майже відразу зрозумів, що ходити в м’якому шкіряному черевику звичайно можна, Але кататися, особливо поза трасами – практично ні. У процесі вибору нових черевиків мені довелося вирішувати класичний для будь-якого скітуріста компроміс між вагою, зручністю для ходьби, зручністю для катання і, звичайно, ціною.

Визначившись з тим, що систему «черевики-кріплення» я «збираю» на легшій, але і дорожчій платформі TLT, вибір звузився багаторазово.

Першими в голову прийшли SCARPA Maestrale – хіт всіх часів і народів для тих, хто катається не менше, ніж ходить. Ці черевики заслужили свою популярність дуже хорошим співвідношенням ходильно-катальних характеристик. Пара черевиків 42 розміру важать близько 3,1 кг, що в середньому, на 1,5 кг менше ніж класичні гірськолижні черевики з функцією «ходилки». При цьому SCARPA Maestrale має чотири кліпси і в затягнутому стані черевик досить жорсткий для фрірайду.

Однак, мені хотілося зібрати максимально легкий скітур-комплект саме для походів, в яких основний упор буде на ходьбу, а не катання.

Виявилося, що такі легкі черевики роблять, по-факту, дуже мало фірм. Мабуть, навіть у всьому світі не вистачає фанатів спортивного скі-альпінізму і скітура для того, що б на цей ринок вийшли монстри гірськолижне-черевичної індустрії і по факту, давно і успішно такі черевики роблять всього дві фірми – SCARPA і DYNAFIT. Вас не повинно дивувати, що обидві фірми – італійські. Саме на сонячних і снігових південних схилах Альп цей вид спорту надзвичайно популярний!

Вивчивши асортимент, пропонований галуззю і відкинувши радикальні крайні позиції (або занадто легкі, але дорогі і холодні карбонові, або бюджетні, але не істотно легше звичайних гірськолижних з функцією ходьби) я звузив вибір до двох моделей.

Перший варіант SCARPA F1 Evo. З переваг-теплий і термоформованний внутрьошник Intuition. З особливостей – фільдеперсова система BOA замість двох нижніх кліпс. Вага пари мого розміру – 2,3 кг. Другий варіант – DYNAFIT TLT 5. Мега-популярна і перевірена часом модель скітур-черевиків.

P. S. важливе питання для черевиків для скі-тура – наскільки вони теплі. Поки мені не довелося “поморозити” DYNAFIT TLT 5 як слід, але на думку власників цих черевик вони цілком підходять для походів при температурі до -15-20, якщо весь час знаходься в русі, і до -10-15 якщо плануєте тривалі зупинки. З часом я обов’язково розповім про свої власні враження щодо теплоти цього черевика!

  • Додаткова вставка (язичок) для посилення жорсткості – Downhill Booster
  • Кутовий інтервал руху голеностопа: 60 градусів
  • Вага: 2,4 кг за пару черевиків 42 розміру
  • Приблизна ціна: €500

SCARPA Maestrale RS

Якщо черевики DYNAFIT TLT5 Mountain я використовую більшою мірою для походів і “горизонтального скітура”, то ця модель для тих випадків, коли мають бути серйозні спуски. Сама модель відома всім, хто хоч щось читав про скітур-фрірайд. Вже багато років моделі Maestrale і Maestrale RS (посилена версія) від італійців з SCARPA утримують перше місце за обсягом продажів в сегменті скітур-черевиків для тих, хто не тільки ходить, але хоче ще й потужно і серйозно кататися поза трасами. Крім стантартної для скітура підошви Vibram і сумісності з TLT-кріпленнями ці черевики мають серйозну жорсткість, 4 кліпси, широкий силовий ремінь, теплий внутрьошник Intuition і зовнішній пластик з матеріалу Pebax (легкий, але при необхідності відмінно піддається термоформуванню і при цьому досить жорсткий).

Дивно, що перемінивши всі черевики для скітура з чотирма кліпсами саме ці мені сіли найкраще по нозі. Але я, звичайно, їх ще й трохи погрів (внутрьошник) і стало настільки комфортно, що тепер мені хочеться кататися в цих черевиках не тільки на скі турі, але і на звичайних гірських лижах. Шкода тільки що вони не підходять під мої старі альпійські гірськолижні кріплення =(

Важливо! Зверніть увагу, що у мене модель сезону “Зима 16/17”. У наступному сезоні черевики дуже сильно змінилися. Особисто для мене – в спірну сторону!

Характеристики та особливості:

  • Рік випуску: 2016
  • Кутовий інтервал руху голеностопа: 37 градусів
  • Ширина колодки: 101 мм
  • Вага: 3120 г за пару (1560 g За один) черевик розміру 27 EU
  • Внутрішній черевик: Intuition Pro Flex RS
  • Матеріал зовнішнього черевика-Polyamide Pebax®
  • Кліпси : 4 шт + FR Power Strap
  • Жорсткість (Flex Index): 120
  • Підошва: Vibram® Cayman
  • Стандарти сумісних кріплень: AT, TLT
  • Приблизна ціна: €590

PLUM Guide

Ультра-легкі кріплення системи TLT для скітур-черевиків. Два шматочки авіаційного алюмінію! Робляться хлопцями з Шамоні на авіаційному заводі у Франції 🙂 Пара кріплень важить всього 690 грам! Порівняйте з моїми попередніми Dynafit Silvretta 500 вагою 1.6 кілограм!! Три варіанти установки висоти п’яти регулюються дуже зручно, досить повернути п’яту вставивши її кінець в спеціальний отвір! Можна навіть не нахилятися. Навіть в режим “катання” можна переключитися за дві секунди, не знімаючи черевик.

Незважаючи на те, що кріплення фіксуються до лижі на болтах, система дозволяє рухати п’яту в діапазоні 30 мм, що дозволяє, в разі необхідності, використовувати мої лижі з встановленими кріпленнями з іншими черевиками, на 4-5 розмірами більшими, ніж мої. Для цього потрібна тільки викрутка і 2 хвилини часу.

З мінусів кріплень Plum Guide я б відзначив тільки відносно не високі можливості по вистьобуванню кріплень під час навантажень при катанні. Є звичайно і більш прогресивні кріплення в цьому сенсі – Diamir Vipec 12 або модель 2015 року – Marker Kingpin. Але коштують вони ще дорожче, і важать більше. Так що для тієї мети, для якої я і збирав цей сет – «переважно горизонтальні походи» – кріплення підходять відмінно.

PS. з метою зниження ваги я вирішив не ставити на ці кріплення скістопи (пара скістопів важить 370 грам). Щоб не втратити лижі в разі раптового відстібання, я вирішив використовувати стару перевірену похідну техніку – кріпити лижу до ноги додатковою еластичною стропою (leash), яка йде в комплекті.

PS2. зрозуміло, є можливість пристібати спеціальні кішки при ходьбі по щільному насту або фірну. Правда я поки їх не купив.

  • Регулювання висоти п’яти: три діапазони
  • Регулювання зусилля спрацьовування: 3.5-12 DIN
  • Вага пари: 690 грам (без скістопів)
  • Вага пари скістопів 85мм (додатково): +370 грам
  • Вага пари кішок 90мм (додатково): +105 грам
  • Приблизна ціна: €425

Black Diamond Trail

Спочатку ці палиці купувалися як трекінгові, але вже тоді я знав, що вони стануть в нагоді для скітура. Наприклад, саме тому я взяв модель з неопреновою «обрезинкою» нижче ручки, за неї можна триматися якщо раптом не захочеться вкорочувати довжину палиць. Зрозуміло, в ідеалі, добре б мати більш жорсткі палиці (пару раз під час спуску по глибокому снігу палиця хотіла погнутися від навантаження), але як універсальне рішення – і для літа і для зими, дуже підходить!

Вага: 564 гр пара
Приблизна ціна: 120 євро

Скітур-спорядження, яке я використовував раніше

Мій перший набір спорядження для скітура був зібраний на подвійних альпіністських черевиках і легендарному в ті часи кріпленні Silvretta 500. Так вийшло з причини економії – мені не потрібно було купувати дорогі пластикові гірськолижні скітур-черевики. Звичайно, я проходив так кілька походів, але з часом стало ясно, що це не дуже зручно. Особливо страждали спуски! Розраховувати на те, що м’які шкіряні альпіністські черевики будуть надійно фіксувати ногу на спуску нерозумно. Разом: цей набір непогано підходив для” горизонтальних ” скітур-походів, але зовсім не підходив для спусків, особливо поза трасами.

Silvretta 500

Мої перші кріплення для “туристичного” скітура. На момент покупки (2011 рік) це були фактично єдині скитурові кріплення, які підходили як до гірськолижних черевиків, так і до будь-яких туристичних черевиків з двома рантами.

Характеристики та особливості:

  • Вага пари кріплень: 1,6 кг
  • Приблизна ціна: 300 євро

La Sportiva Spantik

Взагалі-то справжні черевики для скітура схожі на гірськолижні – такі ж пластикові, з кліпсами, єдине, що сильно легші за вагою і мають конструкцію, що дозволяє легше згинати ногу при ходьбі. Однак свій перший скі туровий набір я спочатку “збирав” як туристичний, а не катальний, тобто більше заточений під походи, ніж під катання. Тому і лижі у мене короткі і черевики були не пластикові, а альпіністські La Sportiva Spantik. З точки зору катання це звичайно було не дуже зручно. За рахунок того, що вони не такі високі і жорсткі як пластикові, контроль за лижею був звичайно слабкіше. Але зате була пристойна економія в бюджеті – одні черевики і для альпінізму і для скітура.

Характеристики та особливості:

  • Оптимальна температура використання: -15 -30
  • Вага: 1150 г за один черевик 42-го розміру
  • Приблизна ціна: 750 євро

Більш докладний опис цих черевиків на сторінці взуття.