Вибір кішок для скітура та альпінізма

Які кішки використовують у скітурі та альпінізмі: типи, зовнішній вигляд, застосування, подібності та відмінності. Чи можуть одні кішки замінити інші. У цій статті мова піду  про тих кішок, що допомагають утриматися на крутому зледенілому схилі. Тобто про альпіністських та скітурних.

Кішки для скі-тура

Для підйому на скітурному спорядженні до вершини або точки початку спуску я намагаюся вибрати таку лінію, на якій буде комфортно і безпечно рухатися на лижах. Часто це не найкоротший шлях від підніжжя гори до вершини, бо для скітура схил з крутістю понад 30-35 градусів незручний і вимагає зайвих зусиль. По можливості, обираю схил з хорошим станом снігу – не дуже глибоким і не дуже жорстким. Але практично завжди на шляху трапляються ділянки задутого жорсткого снігу, де лижний камус тримає ненадійно. Виручають скитурні кішки – знімний елемент ski-tour кріплень у вигляді легких формованих пластин з зубами.

Для кожних типів кріплень виробники роблять свою конструкцію. Вибирати потрібно, природно, “рідну”, щоб гарантувати їх сумісність. Однак, обладнання деяких брендів геометрично ідентично і відрізняється лише зовнішнім забарвленням і назвою. Тому можливо підібрати кішки та крепи різних фірм як, наприклад, у pin-кріплень Marker, Fischer і Dynafit. При виборі кішок необхідно, щоб їх ширина трохи перевищувала ширину ваших лиж в області кріплень. Інакше система працювати не буде. Якщо ж кішки обрані значно ширше “талії” лиж, то вони можуть чіплятися один за одного при ходьбі.

Взагалі на скітур-маршрутах кішки використовуються далеко не завжди. І часто скітурісти економлять на покупці. Але ефективність їх використання стає очевидною на складних ділянках. А при різких перепадах температури навесні замерзлий сніг з ранку або кірка на схилах, що пішли в тінь після сонячного прогріву, може стати несподіваною проблемою для любителя.

При плануванні маршруту це необхідно враховувати й намагатися одягнути кішки трохи раніше початку складної ділянки, щоб переодягатися комфортно в безпечному місці. Часто ключова ділянка ускладнюється відразу за кількома факторами, наприклад – сніг стає жорсткіше і схил крутіше. За можливістю, я коригую лінію підйому так, щоб спростити це співвідношення, намагаюся знайти більш пологий шлях по жорсткому покриттю. Крім того, що така тактика зберігає комфортний темп підйому, вона дозволяє ефективніше використовувати кішки.

На траверсі крутого схилу хочеться поставити високий підп’ятник кріплень, щоб не перевантажувати голеностоп. При цьому навантаження черевика на кішки зменшується, а в деяких конструкціях зуби кішок взагалі не дістають до поверхні снігу при включеному підп’ятнику. Зменшуючи кут лінії підйому, я використовую маленький підп’ятник або йду без нього, черевик нормально дістає до пластини кішки, її зуби входять в поверхню снігу, забезпечуючи надійне зчеплення.

Для більш точного регулювання роботи цієї системи на деякі кішки можна встановлювати накладки різної товщини.

Альпіністські кішки

Коли складну ділянку ski-tour маршруту не обійти, а крутизна схилу і стан снігу вже не дозволяють рухатися на лижах, я використовую альпіністські кішки. Я маю на увазі круті фірнові схили або рух по відкритому горизонтальному льоду. Лижі кріпляться на рюкзак, а кішки – на черевики. Для економії ваги я використовую полегшені фірнові кішки.

Кішки легко регулюються під розмір взуття. Основні способи фіксації їх на черевик:

  1. Універсальні стрепи. Перевага – кріпляться на будь-яке взуття від кросівок до гірськолижних черевиків. Тому я використовую одну пару для скітура взимку і нескладних сходжень влітку. Недолік – вимагають ретельної підгонки й затяжки. Якщо затягнути слабо – будуть бовтатися, якщо затягнути сильно – передавлювати ногу в м’якому взутті. Варто звернути увагу на пряжки та зручність одягання кішок в рукавичках/рукавицях.
  2. Кріплення у вигляді скоби спереду і засувки- «жаби» ззаду. З плюсів – легкість одягання в тому числі в рукавицях, велика жорсткість кріплення при правильному регулюванні. Недоліки-кішки фіксуються тільки на альпіністському взутті зі спеціальним рантом або на гірськолижних черевиках. Вибираючи таку конструкцію для скітура, варто перевірити відповідність ширини скоби на кішках і платформи гірськолижного черевика.

Дуже рекомендую антиподліп-пластинку в нижній частині кішок, що значно зменшує налипання на них мокрого снігу. Крім додаткової ваги, налиплий сніг не дає зубам чіплятися за фірн або лід, у зв’язку з чим сенс кішок втрачається зовсім.

Логіка скітура передбачає маршрут на лижах з незначними ділянками, де лижі їдуть верхи на господаря. Це снігові схили й кулуари, нескладні гребені та відносно пологі закриті льодовики.

Якщо ж хвороба фрірайдом прогресує до скіальпінізму, то полегшеними версіями не обійтися. Я маю на увазі не той змагальний скіальпінізм, де люди в лосинах біжать вгору на граничній швидкості. А той, коли лижнику, перш ніж з’їхати вниз, доводиться побути альпіністом, долаючи ділянки з льодом на підйомі, часто з організацією повноцінної страховки. У цьому випадку я використовую класичні сталеві 12-зубні кішки з жорстким кріпленням.

Сталеві – тому що, на відміну від полегшених, їх можна забивати зубами в лід, а жорстке кріплення на гірськолижні боти виключає люфти при роботі. При виборі в магазині варто звертати увагу на простоту і зручність конструкції, надійність закріплення на взутті.

Топові льодолазні кішки, “шпори” і монозуб ні до чого, а класичні кішки з горизонтальними передніми зубами зручніше, в тому числі й на фірнових схилах. Також вважаю для себе обов’язковою наявність антиподліпа. Попри наявну заводську заточку зубів, кішки потрібно точити для льоду. Інакше на вбивання їх буде витрачатися зайві сили та час.

Особливо це помітно, коли потрібно не просто пройти по льодовику, а повноцінно лізти кілька мотузок.

Взагалі ця частина вже відноситься до альпінізму, тому я рекомендую пройти хоча б початкове навчання по роботі зі спеціальним спорядженням і організації страховки на гірському рельєфі.

На маршруті перехід з лиж на кішки – цілком логічна дія навіть на простому рельєфі, якщо прослизання може привести до небезпечного падіння. Самі кішки виконують роль “засобу пересування”, але при падінні не допоможуть людині затриматися на схилі, якщо “є куди полетіти”. Тому кішки не замінюють альпіністської страховки. Але це вже виходить за рамки статті про вибір кішок :).

Всім гарної погоди в горах і безпечних пригод!

Оцініть статтю
Нарешті прийшла зима!
Додати коментар